ЧОМУ команду ЦСКА називають "армійцями"

Належність спортсменів до одного з спортклубів більшість російських телекоментаторів, газетних журналістів та вболівальників найчастіше позначає за шаблоном, введеному невідомо ким і давно став звичним. Так, баскетболістів і футболістів з ЦСКА, де давним-давно грають американці, серби, болгари, шведи, японці, африканці та інші іноземці, нерідко іменують армійцями Москви.

На емблемі спортклубу ЦСКА значиться рік створення клубу - 1911

Вставай на лижі!

Перш ніж стати саме ЦСКА, цей клуб пережив чимало не тільки потрясінь, але і перейменувань. І в момент появи, а це сталося ще при останньому російському царі, до Збройних сил абсолютно не ставився.

Як свідчать історики радянського спорту, предком нині існуючого Центрального спортивного клубу армії є зародився в Москві в 1911 році Товариство любителів лижного спорту (ОЛЛС). У ньому була створена і однойменна футбольна команда, кращим досягненням якої з`явився виграш першості столиці-1922 і неофіційний титул найсильнішої в країні. А чотирма роками раніше спортсмени з Товариства офіційно стали червоноармійцями і членами Всеобучу.

Власне, саме тоді виступали за ОЛЛС лижники, боксери, футболісти та інші спортсмени виявилися нерозривно пов`язані з армією, отримавши повне право іменуватися, для простоти звернення, армійцями. Остаточно ж це право за членами фактично військово-спортивного клубу закріпилося після першої з численних реорганізацій. І збереглося, мабуть, назавжди.

Майданчик для спортивних дослідів

Перемігши білих і інтервентів, керівництво країни Рад прийнялося і за великий спорт. У 1923-му все спорттовариства, що створювалися і отримували свої назви ще до революції, були перейменовані на новий лад, перейшовши в різні радянські відомства і силові структури. Зокрема, ОЛЛС офіційно перебрався під патронаж вищого військового керівництва, одночасно перетворившись на Дослідно-показову майданчик Всеобучу (ОППВ). Примітно, що крім виступів на стадіонах, рингах і килимах, спортсменам з «Майданчики» наказувалося займатися фізичною підготовкою не тільки червоноармійців, а й тих, хто лише готувався служити.

Будинок для армійського спорту

Наступна реорганізація та зміна назви відбулися в 1928 році. Причому в два етапи, на належність товариства до армійських лав ніяк не вплине. До 1951-го екс-ОЛЛС іменувалося Центральним будинком Червоної армії (ЦДКА), а шість наступних років гордо носило назву Центральний будинок Радянської армії (ЦДСА). І тільки в 1957 році «будинок» став «клубом». Точніше - Центральним спортивним клубом міністерства оборони (ЦСК МО). Втім, пробули в такому статусі радянські армійці не дуже довго, до 1960-го.

Відтепер і назавжди

А ось під назвою Центральний спортивний клуб армії (ЦСКА) колишній ЦСК МО прожив рекордний термін, давно відзначивши своє 50-річчя. Щоправда, ставлення саме до армійського спорту він перестав мати приблизно з початку 90-х, коли перебували в лавах ЦСКА рядові, прапорщики і лейтенанти в масовому порядку стали перебиратися в інші клуби і навіть виїжджати за кордон.

І зараз, юридично існуючи під прапором саме армійського спортклубу, ЦСКА відкрив свої двері навіть для іноземців з країн дуже далекого зарубіжжя. Чого, наприклад, варта тільки просте перерахування прізвищ тренерів і гравців баскетбольної команди з Москви - Мессіна, Шамір, Джексон, Крстич, Міцов, Паргу, Теодосич, Уімзі, Хайнс. Жоден з перерахованих, зрозуміло, в Московському військовому окрузі не служить, будучи армійцем хіба що номінально, за багаторічною традицією ...