ПРОФІЛАКТИКА і діагностика простатиту

Простатит - це запалення передміхурової залози, одне з найчастіших захворювань у чоловіків. Сильна стать про це говорити не любить, а жінки не запитують. Однак проблема не зникає, а найчастіше, стає все більш серйозною. Людині властиво замислюватися про своє здоров`я лише тоді, коли він звертається до лікаря зі скаргами. А адже в більшості випадків таке захворювання, як простатит, а також його наслідки цілком можливо запобігти.

Інструкція

Запалення передміхурової залози найчастіше має інфекційну природу. Інфекція може проникнути туди з сечових шляхів або з гнійних вогнищ, розташованих в інших органах (фурункули, гайморит, пневмонія). Але одного тільки потрапляння збудника мало, для запалення потрібні ще і сприяючі чинники. До них відносять переохолодження, запори, зловживання алкоголем, малорухливий сидячий спосіб життя.

Розрізняють гострий і хронічний простатит. Для гострого простатиту, як правило, характерні гострі прискорене і хворобливе сечовипускання в нічний час. Залежно від тяжкості процесу болі можуть бути як помірними, так і вельми вираженими. Якщо процес зайшов досить далеко, то болі можуть поширюватися в головку статевого члена і задній прохід. Крім того, у такого хворого може підвищитися температура тіла (38 -38,5 і вище), а також проявитися симптоми інтоксикації: озноб, загальне нездужання, слабкість. Нерідко в сечі з`являються гнійні нитки, які можна помітити неозброєним оком.
Якщо простатит не лікувати, то він може перейти в хронічну форму. Хоча частіше хронічний простатит виникає як самостійна форма на грунті застійних явищ в передміхуровій залозі. Ця форма характеризується млявим і тривалим перебігом з утворенням в залозі різних за формою і розміром порожнин. Таке протягом простатиту особливо небезпечно, тому що в підсумку воно призводить до різкого і необоротного зниження функції органа.

Для профілактики простатиту не потрібно яких-небудь спеціальних засобів. Досить постійної помірної фізичної активності, регулярного статевого життя і слід підтримувати загальний стан організму на належному рівні, уникаючи вище перерахованих факторів ризику.
Діагностика простатиту не викликає серйозних труднощів. Вона грунтується на характерних скаргах пацієнта, а також на пальцевому дослідженні передміхурової залози. Остання процедура важлива, так як вона може дозволити фахівцеві відмести такі діагнози, як рак або туберкульоз передміхурової залози, а також визначити форму простатиту, що важливо для подальшого лікування.