ЯК виникає таборування лексика :: Освіта

Табуйована лексика включає ті чи інші верстви лексики, на які накладено заборону в силу релігійно-містичних, політичних, морально-етичних та інших причин. Які ж причини її виникнення?

Різновиди табуйованою лексики

Серед підвидів табуйованою лексики можна розглянути сакральні табу (на проголошення імені творця в іудаїзмі). Анафема на проголошення назви передбачуваної дичини під час полювання відноситься до містичного табуйованому пласту. Саме з цієї причини ведмедя напередодні цькування називають «хазяїн», та й саме слово «ведмідь» похідна від словосполучення «відає медом».

Ненормативна лексика

Одним з найбільш значущих видів табуйованою лексики є обсценна або лайлива лексика, в простолюдді - мат. З історії зародження російської обсценной лексики можна виділити три основні версії. Прихильники першої гіпотези стверджують, ніби російський мат виник як спадщина татаро-монгольського ярма. Що саме по собі спірно, враховуючи, що більшість матірних коренів сходять до праслов`янським витоків. За другою версією лайливі лексеми колись мали по кілька лексичних значень, одне з яких з часом витіснило всі інші і закріпилося за словом. Третя теорія говорить, що лайлива лексика колись являла собою значиму складову окультних обрядів дохристиянського періоду.

Розглянемо лексичні метаморфози на прикладі найбільш культових формулювань. Відомо, що в давнину «похерити» означало «перекреслити хрест на хрест». Відповідно «хером» іменували хрест. Оборот «пішли всі на хер» ввели в ужиток затяті прихильники язичництва. Таким чином, вони бажали християнам загибелі на хресті за аналогією з їх же богом. Чи варто додавати, що нинежівущіе користувачі мови вживають дане слово зовсім в іншому контексті.

Лайка також грала важливу роль в обрядах і ритуалах язичницького походження, як правило, пов`язаних з родючістю. Крім того, слід зазначити що матюками лексемами рясніє більшість змов на смерть, хвороби, привороти і т.д.

Відомо, що багато лексичні одиниці, які вважаються нині матюками, такими не були аж до 18 століття. Це були абсолютно звичайні слова, що позначали частини (або особливості фізіологічного будови) тіла людини і не тільки. Так, праслов`янське «jebti» спочатку означало «бити, ударяти», «huj» - «голка хвойного дерева, щось гостре і кілке». Слово «pisьda» вживалося в значенні «сечовипускальний орган». Згадаймо, що дієслово «блядіті» колись позначав «даремні слова, брехати». «Блудіті» - «ухилення від встановленого шляху», а також «незаконне співжиття». Пізніше обидва дієслова злилися воєдино.

Вважається, що до навали наполеонівських військ в 1812 році, лайлива лексика особливо не користувалася попитом у соціумі. Однак, як з`ясувалося в процесі, нестатутні звернення відрізнялися куди більшою ефективністю в окопах. З тих пір мат став впевнено вкорінюватися в якості основної формою спілкування у військах. Згодом же, офіцерська прошарок суспільства популяризувала матірну лексику до такої міри, що вона перейшла в розряд міського сленгу.