Володимир Ленін: життя і політика

Ранні роки

У 1887 році старшого брата Володимира Ульянова (справжнє прізвище Леніна) Стратили і саме тоді у майбутнього політика всередині зародилася ненависть до царського режиму. Старший брат Олександр був повішений як учасник народовольческого змови проти імператора Олександра III. Володимиру в ту пору було 17 років, він був четвертою дитиною в сім`ї доглядача народних училищ в Симбірську Іллі Ульянова. У цьому ж році він закінчив гімназію із золотою медаллю, тут же вступив на факультет Казанського університету, вирішивши стати адвокатом.

Загибель рідного брата перевернула в душі Володимира все догори дном. З цих пір він став мало займатися навчанням, все більше виступаючи з гнівними промовами. А трохи пізніше і зовсім приєднався до групи революційних студентів, за що незабаром був виключений з університету.

У 1894-1895 роках він написав і випустив у друк свої перші роботи. У них він стверджував нову ідеологію - марксизм, критикував народництво. В цей же час він побував у Франції та Німеччині, виїхав до Швейцарії, зустрівся з Полем Лафаргом і Карлом Лібкнехтом.

Посилання за пропаганду і агітацію

У 1895 році Володимир Ульянов повернувся до столиці удвох з Юлієм Цедербаумом, псевдонім якого Лев Мартов. Вони організували "Союз боротьби за визволення робітничого класу". У 1897 році Володимир Ілліч був заарештований і засланий на 3 роки за агітацію і пропаганду в село Шушенское Єнісейської губернії. Будучи там, він через рік одружився на Надії Крупській, своїй соратниці по партійній боротьбі. Приблизно в цей же час ним була написана книга "Розвиток капіталізму в Росії".

Після того, як посилання була закінчена, він знову виїхав за кордон. Разом з Мартовим, Плехановим та іншими він будучи в Мюнхені почав видавати газету "Іскра" та журнал "Зоря". Вироблена література поширювалася виключно в Російській імперії. У 1901 році, в грудні, Володимир Ілліч став користуватися псевдонімом, ставши Леніним.

Продовження агітації та активні дії

У 1903 році там було проведено II з`їзд Російської соціал-демократичної робітничої партії (скорочено РСДРП). Тут мали бути прийняті програма і статут партії, розроблені особисто Плехановим і Леніним. Програма мінімум включала в себе повалення царату, встановлення рівноправність народностей і націй, встановлення демократичної республіки. Програма-максимум полягала в побудові соціалістичного суспільства за допомогою диктатури пролетаріату.

На з`їзді виникли деякі розбіжності і в результаті утворилися дві фракції "більшовики" і "меншовики". Більшовики прийняли позицію Леніна, а інші були проти. Серед противників Володимира Ілліча виявився і Мартов, який вперше за весь час вжив термін "ленінізм".

Революція

Ленін був у Швейцарії, коли в 1905 році в Росії почалася революція. Він прийняв рішення бути в самій гущі подій, тому нелегальної прибув до Петербурга під чужим прізвищем. На цей момент він зайнявся випуском газети "Нове життя", а також агітацією за підготовку до збройного повстання. Коли настав 1906, Ленін виїхав до Фінляндії.

Опинившись в Петрограді, Ленін висунув гасло "Від буржуазно-демократичної революції до соціалістичної". Головна ідея полягала в словах "Вся влада Радам!". Плеханов, будучи до цього часу колишнім соратником, назвав пов ідею безумством. Ленін же був у своїй правоті впевнений, тому наказав 24 жовтня 1917 почати збройне повстання проти Тимчасового уряду. Вже наступного дня більшовиками була захоплена владу в усій країні. Був проведений II Всеросійський з`їзд Рад, де взяли декрети держави про землю та світі. Новий уряд тепер називалося Радою Народних Комісарів, а на чолі стояв Володимир Ілліч Ленін.

Управління країною і смерть

До 1921 року Ленін займався справами країни, багато не захотіли приймати ідеї нового глави держави. Розвивалося Білий рух, хтось емігрував. Почалася громадянська війна, в якій загинули мільйони людей. До 1920 року промисловість скоротилася в 7 разів. Голод і важка економічна ситуація змусили Володимира Ілліча прийняти нову економічну політику (НЕП), яка дозволяла вільну приватну торгівлю. Намагалися проводити електрифікацію країни, розвивати підприємства державного типу, розвивати кооперацію в селі та місті.

У 1923 році Ленін важко захворів і довгий час знаходився в підмосковному селищі Горки. На місце глави держави стали претендувати Сталін і Троцький. У своєму "Листі до з`їзду" Ленін повідомив, що виступає проти кандидатури Сталіна. Лист ніякого ефекту не справило, а незабаром Володимир Ілліч помер від крововиливу в мозок.