Не можна однозначно заявляти, що Ленін був шпигуном. Він не був завербований іноземними розвідками і не отримував від них грошей. За всю історію не зафіксовано жодного офіційного документа, який би доводив отримання Леніним грошей від німецької або будь-який інший розвідки.
Але співпрацював він із структурами, які здійснювали розвідувальну діяльність на території Росії? Співпрацював, та ще й як. У боротьбі за справу світової революції були гарні всі засоби. І фінансова допомога з боку німецької розвідки була тут винятком. До наших днів дійшов документ, згідно з яким один із соратників Леніна Парвус отримав на організацію страйку більше мільйона рублів від німецьких «товаришів».
Німеччина і більшовики
У 1917 році інтереси більшовиків і німецького уряду збігалися. І ті, й інші хотіли знищити російську державу. Саме тому німці дозволили поїзду з Іллічем безперешкодно проїхати з Німеччини до Росії. Передбачалося, що на батьківщині більшовики почнуть розкладати держава і армію зсередини.
Ленін разом з соратниками в опломбованому вагоні перетнув Швейцарію та Німеччину. В умовах воєнного часу таке здавалося просто неймовірним. Проте вагон з революціонерами жодного разу не догледіли - він зміг безперешкодно доїхати до Росії. Леніну дали не тільки «недоторканний» вагон. У Стокгольмі знайшлися спонсори, які виділили на поїздку значну суму грошей. Ленін писав: «Грошей на поїздку у нас - більше, ніж я думав».
Але «дружба» Леніна і німецької розвідки швидко закінчилася. Щойно отримавши владу в Росії, Володимир Ілліч послав війська на території, які раніше віддав Німеччини.
Певні шпигунські навички у Леніна все ж були. Наприклад, у своїх листах зі Швейцарії він збирався просуватися до російського кордону під виглядом глухонімого шведа, то мав намір одягти перуку.
США і більшовики
Якщо прямий зв`язок між Леніним та іноземними «спонсорами» не простежується, то у випадку з Левом Троцьким ситуація інша. Троцький прибув із США в революційну Росію на пароплаві. По дорозі його затримали в Канаді, але швидко відпустили після того, як у справу втрутився особисто міністр закордонних справ Мілюков.
Незважаючи на те що у Троцького при собі виявили гігантську на ті часи суму в 10 000 доларів, його ніхто не збирався заарештовувати. Не дивно, адже Мілюков був кращим другом американського банкіра Якова Шиффа - основного «грошового мішка» російських революціонерів.