Пост для православної людини є не просто утриманням від куштування продуктів тваринного походження. Він не є дієтою! Піст - час особливого покаяння і прагнення виправити своє життя на краще, бажання стати хоча б трохи чистішим і добрішим. Це час називають «навесні душі», тому що людина прагне звернути своє серце і розум до Бога, а також поглянути вглиб своєї совісті.
За християнським віровченням головною метою життя людини є прагнення до містичного єдності з Богом, досягненню святості (в православному богослов`ї це іменується обоженням). Пост якраз і є тією маленькою сходинкою до сходження людської душі до Господа.
Християнин намагається постом не тільки не куштувати заборонену їжу. Найголовнішою суттю стриманості можна назвати відкидання зла, видалення від тих вчинків, які негативно впливають на людську особистість. Пост є своєрідною «тренуванням» моральних якостей людей. Віруючі в дні посту прагнуть менше лаятися, частіше відвідувати богослужіння, утримуватися від пустопорожніх розваг, придушувати свою гординю. Виходить, що православні постять тому, що мають бажання бути ближче до Бога. Це означає те, що головною метою посту вважається очищення душі. Обов`язково за пост потрібно постаратися побороти в собі якийсь гріх, пристрасть. Необхідно сповідатися і причаститися. При цьому потрібно усвідомлювати, що із закінченням посту не можна знову пускатися «у всі тяжкі». В іншому випадку пост буде марним, адже головною причиною стриманості є підйом хоча б на одну сходинку до Бога і прагнення залишатися на цій духовній висоті.
З настанням наступного поста необхідно знову намагатися вдосконалюватися і саме так продовжувати все життя, адже головною причиною зберігання поста для християнина є прагнення бути кращим і кращим.