Основні доктрини протестантизму

Основні вероучітельние істини протестантів являють собою кілька принципів, що показують головні догматичні визначення. Так, для протестантів важливе вивчення тільки Святого Письма. Ніякі інші джерела не є авторитетними, так як існує поняття Sola scriptura, що в перекладі з латині означає «тільки писання». Біблія є винятковим авторитетом для протестантів. Всі традиції, що не входять в область священних текстів Біблії, відкидаються.

Ще однією догмою протестантизму можна назвати вчення про те, що людина рятується тільки вірою. У богослов`ї протестантів це визначення звучить, як Sola fide ("тільки віра"). Це вказівка на те, що тільки віра здатна підняти людини в очах Божих. Саме віра необхідна сповідає протестантизм. При цьому спасіння людини залежить тільки від віри, а не від справ. Добрі справи являють собою звичайну хорошу практику, яка не має сенсу в досягненні раю.

Особливе значення у віровченні протестантизму віддається визначенню божественної благодаті. Саме вона здатна врятувати грішника незалежно від його волі. Благодать розглядається, як незаслужений дар, який Бог виливає на віруючої людини. У протестантському богослов`ї ця догма звучить, як Sola gratia ("тільки благодать"). Результатом цього в багатьох різновидах протестантизму з`являється вчення про загальне приречення, згідно з яким Бог спочатку визначив одних людей до спасіння, а інших до загибелі. При цьому людина вже не може змінити свою долю.