У чому суть буддизму

Буддизм - шлях до просвітління

Прихильники буддизму переконані, що кожна людина, яка досягла найвищої святості, здатний стати Буддою - просвітленим. Переказ свідчить, що після багатьох послідовних перероджень Будда, слідуючи волі богів, вирішив спуститися на землю і вказати людям істинний шлях до порятунку. Для останнього свого народження Будда обрав царський рід Гаутама, який жив колись у північній частині Індії.

Будда, втілився в людину, пізнав справжню причину людського страждання і відшукав шлях позбавлення від нього, хоча Мара, демон зла, усіма силами намагався цьому перешкодити. Будді вдалося перемогти Мару, після чого він виголосив свою знамениту проповідь, де були викладені основи нової релігії. Ті, хто слухав проповіді Будди, приєднувалися до мандрівної групі ченців і учнів просвітленого.

Сорок років в оточенні учнів ходив Будда по селах і містах, проповідуючи своє вчення і творячи дива. Смерть він зустрів в дуже похилому віці.

Суть буддійського віровчення

Центральне положення буддизму - думка про те, що буття і страждання рівнозначні і тотожні. Це віровчення не стало відкидати ідею про переселення душ, прийняту в брахманизме, а лише внесло в неї деякі зміни. Буддисти вважають, що кожне перевтілення і взагалі будь-які види буття - неминуче і невідворотне зло і нещастя.

Найвищою метою кожного буддиста вважається припинення перероджень і досягнення повного небуття, званого нірваною.

Не кожному, вважають буддисти, вдається досягти стану нірвани в його нинішньому переродженні. Шлях духовного порятунку може бути дуже довгим. І кожен раз, втілюючись в новому істоту, людина сходить до вищої мудрості, поступово виходячи з порочного круговороту буття і замикаючи ланцюг перероджень.

Найголовніше в буддизмі - пізнання сутності і першопричини буття, тобто страждання. Буддизм претендує на те, що знає єдиний шлях до порятунку, досягненню небуття і повного припинення людських страждань.

Вважається, що Будда сповістив чотири благородні істини. Головна з них свідчить, що будь-яке існування є страждання. Друга стверджує, ніби причини страждань спочатку закладені в самій природі людини. Третє положення полягає в тому, що страждання неможливо припинити. Остання благородна істина полягає у вказівці справжнього шляху до порятунку, що складається в спогляданні і в медитації - своєрідному зануренні в себе.

Знак тотожності, який буддизм ставить між стражданням і буттям, зводить всю картину світу до досить безпросвітного існування, де кожна істота приречене на безперервні муки і знищення. При цьому будь-яка радість лише підсилює прихильність до тлінному буття і приховує в собі небезпеку знову вийти на шлях нескінченних перероджень.