Як дати визначення кореня, суфікса та приставки

Корінь

Центральної морфемой слова, безсумнівно, є корінь. Його можна визначити як головну морфему слова, що містить основне лексичне значення.

При цьому основу слова може становити один тільки корінь. Приміром, «дощ», «ліс», «світло». Слово може також включати в себе два кореня і більше. У цьому випадку відбувається об`єднання відповідної кількості лексичних значень в одне спільне. Як приклад можна навести слова такі слова, як «лісостеп», «словотвір», «світломузика». Також є різні сполучники, вигуки, які представляють собою окрему лексему, але не мають кореня.

В однокореневих словах можливо чергування голосних або приголосних звуків у корені. До таких корінню відносяться молочка / млеко, раст / ращ / ріс і т.д. Це пов`язано з їхнім походженням і з загальним процесом розвитку мови. Такі фонетичні чергування в корені однокореневих слів не рідкісне явище в російській мові. Для того, щоб правильно виділити на листі такі коріння іноді просто необхідно буває знати що цьому сприяло. Це могла бути втрата носових голосних в російській мові у зв`язку з тенденцією спрощення, наявність двох найбільш сильних діалектів, що склали сучасну російську мову - петербурзький «окающій» діалект і московський «акающій» діалект і т.д.

Суфікс

Місце суфікса - відразу після кореня. Суфікс несе в собі додаткове значення і здатний змінити основне значення слова. Завдяки суффиксу можна перетворити одну частину мови в іншу, додати емоційної експресивності і т.д. Наприклад, якщо до слова «будинок» додати суфікс «ик», то з`являється додаткова зменшувальне значення. Додаючи до іменника «інтерес» суфікс «н», ви отримуєте прикметник «цікавий».

Виходячи з вищесказаного, суфікс можна визначити як несучу додаткове смислове навантаження значущу частину слова, що займає положення після кореня.

Приставка

Приставка, так само як і суфікс, несе в собі додатковий сенс і може змінювати основний сенс лексеми. Наприклад, якщо до дієслова недосконалого виду «грати» додати приставку «до», він перетвориться в дієслово доконаного виду. Будучи, префіксом, приставка займає положення до кореня.

Таким чином, приставку можна визначити як несучу додаткове смислове навантаження значущу частину слова, що займає становище перед коренем.

Виділити основу, на листі можна, якщо провідмінювати за відмінками іменник, прикметник або Проспрягай по особам дієслово. Та частина слова, яка залишається незмінною і становитиме основу лексеми.