ЯК змінюються дієслова в теперішньому часі

Деякі люди, які говорять російською мовою, але при цьому вивчають й іноземні, а також їх правила, дивуються - чому в тому ж англійською часів так багато, а в російській - так мало? Ця думка помилкова, насправді, не все так просто. Саме тому необхідно знати аспекти формування та зміни дієслів у теперішньому часі.

Інструкція

Російськомовне «справжнє» ділиться на два тимчасових типу - справжнє актуальне і нині неактуальне. Перший тип означає, що дієслово використовується на позначення процесу, що збігається з моментом проголошення. Наприклад: «На чистому і безхмарному небі сріблиться місяць». Другий, неактуальне, у свою чергу, поділяється ще на два підтипи - справжнє постійне, що позначає процес без будь-яких часових обмежень («Світовий океан омиває поверхню суші»), і даний абстрактне, що виражає процес, який взагалі не пов`язаний з яким-небудь часом («Люди не зберігають те, що мають, а, втративши його - плачуть»).

Тепер не про теорію, а про мовну практику. Абсолютно всі форми дієслів у теперішньому часі утворюються тільки одним шляхом - шляхом використання основи дієслова недосконалого виду і додавання до нього закінчення тієї чи іншої особи і числа. При цьому дієслова виду досконалого не можуть утворювати форми теперішнього часу.

В однині у першої особи формуються такі закінчення: -у і -ю (перше і друге відмінювання) - у другому: -Їж (перше відмінювання) і -ішь (друге). Приклади: «Я і справді дуже багато курю» і «Я вже рік беру на репетиціях верхню ноту», а також «Мені здається, що ти занадто багато куриш» і «Мене дуже вразило те, як ти береш верхню ноту» У відношення третього особи існує таке правило: -ет (перше відмінювання) і -іт (друге). Приклади: «Моїм батькам здається, що він останнім часом багато курить» і «Завдяки заняттям з вокалу, він бере верхню ноту».

У множині освіту наступне. Перша особа: -ємо (перше відмінювання) і -им (друге). Приклади: «Ми і справді дуже багато палимо останнім часом» і «Після року занять з викладачем ми беремо верхні ноти». Друга особа: -ете і - ите відповідно. Приклад: «Мене вразило те, як ви берете верхні ноти» і «Нам всім здається, що ви занадто багато курите». У третьої особи: -ут і -ють (перше відмінювання), -ат, -ят (у другого). Приклад: «Вони беруть верхню ноту» і «Вони занадто багато курять».

При цьому необхідно орієнтуватися саме по словоформе, в цілому, так як дієслова майбутнього часу і доконаного виду будуть мати ті ж закінчення, що й у випадку теперішнього часу недосконалого часу. Наприклад: «Вони дивляться» і «Вони подивляться».

Крім зміни дієслів теперішнього часу по особах і числах не існує іншого поділу, наприклад, за родами.