ЩО таке протекціонізм :: Гуманітарні науки

Протекціонізм - сукупність політичних і економічних обмежувальних заходів, спрямованих на захист внутрішнього національного ринку від іноземної конкуренції. Протекціоністська політика передбачає обмеження експортних та імпортних мит, субсидій та інші заходи сприяють розвитку національного виробництва.

Аргументами прихильників протекціоністської доктрини є: ріст і розвиток національного виробництва, зайнятість населення і як наслідок поліпшення демографічної ситуації в країні. Опоненти протекціонізму, що підтримують доктрину вільної торгівлі - фритредерство, піддають його критиці з позицій захисту прав споживачів та підприємницької свободи.

Види протекціонізму

Залежно від поставлених завдань і висунутих умов протекціоністська політика поділяється на кілька окремих форм:

- протекціонізм галузевої - захист однієї галузі виробництва-
- протекціонізм селективний - захист від однієї держави або одного з видів товару-
- протекціонізм колективний - захист кількох союзних держав
- місцевий протекціонізм, під нього підпадають продукція і послуги місцевих компаній-
- протекціонізм прихований, проводиться за допомогою немитного методів-
- зелений протекціонізм, використовує норми екологічного права-
- корупційний протекціонізм, проводиться нечистими на руку політиками в інтересах певних фінансових груп.

Економічні кризи - рушійна сила протекціонізму

Затяжні світові економічні депресії кінця XVIII початку XIX століття поступово привели багато світові держави до переходу на політику жорсткого протекціонізму, під гаслом «Підтримаємо вітчизняного виробника». У континентальній Європі цей перехід відбувся після затяжної економічної депресії 1870-1880-х років. Після закінчення депресії у всіх країнах проводили цю політику почався активний промислове зростання. В Америці перехід до протекціонізму стався в 1865 році, після закінчення Громадянської війни, активно ця політика проводилася до кінця Другої світової війни в 1945 році, після чого до кінця 1960-х років вона продовжувала діяти в неявній формі. У Західній Європі жорстка протекціоністська політика почала діяти повсюдно в 1929-1930 роках, на початку Великої депресії. В кінці 1960-х років західноєвропейські країни і США взяли спільні рішення і здійснили скоординовану лібералізацію своєї зовнішньої торгівлі, активне повсюдне дію протекціонізму закінчилося.

Прихильники протекціонізму стверджують, що саме протекціоністська політика проведена країнами Європи та Північної Америки в XVII-XIX століттях дозволила їм провести індустріалізацію та здійснити економічний ривок. У своїх твердженнях вони вказують на те, що періоди бурхливого промислового зростання даних держав збігаються з періодами жорсткого протекціонізму, включаючи і самий останній економічний ривок в західних країнах в середині XX століття.

Критики протекціонізму в свою чергу вказують на основні його недоліки. Збільшення мит призводить до підвищення вартості імпортних товарів усередині країни, від чого страждають кінцеві споживачі. Загроза монополізації промисловості та захоплення монополістами контролю над внутрішнім ринком в умовах захисту від зовнішньої конкуренції, що і сталося в США Німеччини і Росії в кінці XIX початку XX століть.