Залізна дама
Споруда з металу, яке сам архітектор, Гюстав Ейфель, іменував «300-метрова вежа», зводилося до Всесвітньої виставки в Парижі 1889. Позбавити від неї обурених городян планувалося через два десятки років. Амністували вежу, отримала ім`я самого творця, виключно через завбачливо встановлених Ейфелем на вершині радіоантен. Страшно уявити, скільки десятків мільйонів туристів шукали б в Парижі щось інше, обходячи Марсове поле і «Залізну даму» стороною.
Кругом вода
Відмінним орієнтиром для охочих знайти вежу буде вода. Адже зовсім поруч протікає річка Сена, відокремлює яку від вежі тільки набережна Бранлі, а навпаки розташований Йенский міст. Так що при великому бажанні поглянути на творіння інженера Гюстава можна навіть з палуби кораблика або з човна.
Найбільш вірним способом не пройти або проїхати повз вежі на північному заході Марсового поля, є, звичайно, придбання туристичної путівки. Плюс організованого туру, наприклад, в тому, що не виникає необхідність купувати квитки особисто і думати про вибір транспорту. Зазвичай туристів привозять в автобусі на правий берег Сени. Саме тут розташовується оглядовий майданчик, з якого відкривається прекрасний вид на Ейфелеву вежу. А вже потім ведуть і до баштових ліфтів.
За вказівниками
Втім, не стане великою проблемою дістатися до кас і першого поверху символу Парижа і туристам-одиначкам. До Марсового поля відправляються не тільки таксі (зупинка на площі Трокадеро), а й кілька підземних електропоїздів. Якщо їхати на міському метро, то виходити слід знову ж на «Трокадеро» (шоста і дев`ята лінії) або на станції «Бір Хекім» (шоста лінія).
Але якщо в першому випадку ви спочатку потрапите на майданчик, куди приїжджають туристичні автобуси і де можна досхочу познімати, то в другому відразу опинитеся на набережній, що веде до вежі. У крайній ситуації, на всіх станціях метрополітену є дуже зрозумілі навіть для іноземців схеми і покажчики, так що заблукати практично неможливо.
Крім власне метро, в Парижі діє ще і RER. Це своєрідний гібрид метропоезда і приміської електрички. Виходити з RER потрібно на зупинці, зрозумілою і без перекладу: «Марсове поле - Ейфелева вежа». Нарешті, останній варіант - дійти своїми ногами. Зокрема, від Єлисейських полів, які завжди покаже практично будь-який дорослий парижанин, до башти приблизно 25-30 хвилин ходьби неспішним кроком.