ЯКІ існують види гірськолижних трас

Гірськолижний спорт вже досить давно перестав бути суто спортивною дисципліною, ставши дуже популярним видом активного відпочинку мільйонів людей в усьому світі. Батьківщиною спуску з гір на лижах вважаються Альпи, але зараз гірськолижні траси є навіть у тих країнах, де зовсім немає снігу. Всі вони дозволяють покататися на лижах будь-якому охочому, незалежно від досвіду та спортивної кваліфікації.

Статті за темою

Які існують види гірськолижних трас

Всі гірськолижні траси в залежності від показників складності можна умовно розділити на ряд категорій.

Траси для початківців

Зелені траси - відносяться до найпростіших. За ним початківці гірськолижники можуть з`їжджати «по прямій», практично без швидкості. Так, при наявності трохи більшого ухилу, обов`язково присутній і контр ухил. У більшості випадків на ньому навіть не вміють повертати гірськолижники обов`язково зупиняться. За такими трасами ретельно доглядають, щоб не було горбів.

Вікових обмежень в гірськолижному спорті немає. Починати можна і в 4-6, і в 11-12, і в 14-15 років. Та й пенсійний вік аж ніяк не перешкода для занять гірськими лижами.

Середній рівень

Далі за складністю слідують сині траси - вони призначені для лижників так званого середнього рівня. На трасах подібного типу збільшується крутизна деяких ділянок, поряд зі змінним рельєфом. Також для них характерна відсутність горбів, різких перепадів рельєфних схилів, наявність збільшеної крутизни. Все це робить спуск по синій трасі більш різноманітним і цікавим, а прямі, часті ділянки з невеликим ухилом, дозволяють прокотитися на швидкості.

Траси для професіоналів

До складних відносять червоні траси. Їх спеціально створюють для спортсменів високого рівня. Траси подібного типу відрізняються ще більш збільшеною крутизною, відсутністю пологих ділянок з поєднанням нетривалих крутих місць. Для того щоб кататися по таких трасах, потрібно дуже добре володіти поворотами невеликого радіусу на паралельних лижах, які дозволяють вчасно гасити швидкість. Досвідчені лижники на червоних трасах можуть кататися як маленькими, так і великими дугами у всьому діапазоні швидкостей. За такими трасами ретельно доглядають, так як при великій кількості катаються, вже до кінця дня можуть з`являтися горби.

Перше місце серед кращих гірськолижних трас займає канадський Вістлер. Розміщується він у 120-кілометровій віддаленості від Ванкувера.

Також в дану категорію потрапляє і ряд спусків «поза трас», з меншою крутизною, які внаслідок природних особливостей не можуть бути рекомендовані лижникам з невеликим досвідом катання. Спуски подібного типу найчастіше позначають червоним пунктиром.

До особливо складних трасах відносяться чорні - вони призначені для професіоналів, так як їм властиві складні ділянки, від жорстких крутих дощок з буграми, до цілинного снігу, що не пологі, але вузькі місця, різкі повороти з різними перепадами схилу. На схемах спуски подібного роду позначають чорним пунктиром. Також сюди можна зарахувати і штучні горби для халфпайпа, могула і трампліни для сноубордистів.