Риніт: діагностика та лікування

Діагностика риніту

Діагностика риніту не представляє особливої труднощі, вона проводиться на основі опитування хворого про його скарги та виявлених симптомів захворювання. Риніт вірусного походження визначається за рясним слизових виділень з носа, через які пацієнт змушений постійно користуватися носовичком. Нежить, викликаний бактеріальною інфекцією, характеризується порушенням загального стану хворого. У людини підвищується температура тіла до 38-39 градусів, такий симптом майже завжди відсутній при вірусному риніті. Спостерігається закладеність носа, яка порушує носове дихання. Через деякий час від початку захворювання виділення з носа набувають жовто-зелений колір і неприємний запах. Остаточний діагноз лікар ставить після спеціального дослідження порожнини носа за допомогою спеціального пристрою - світлового рефлектора.

Для діагностики хронічного риніту і визначення причин його виникнення проводять риноскопію (ендоскопічне обстеження). При наявності гнійних виділень призначають комп`ютерну томографію або рентген навколоносових пазух. Виконують і лабораторну діагностику: біохімічний, клінічний аналіз крові, загальний аналіз сечі. Якщо є підозра на алергію, визначають імуноглобуліни в крові і проводять внутрішньошкірні тести. При підозрі на інфекцію призначають бактеріологічний аналіз виділень з носа для виявлення збудника і визначення його чутливості до антибіотиків.

Лікування гострого та хронічного риніту

Лікування риніту при нормальній температурі тіла включає в себе теплові процедури (гарячі ножні ванни, теплі компреси на тильну поверхню кистей рук), рясне тепле пиття. Призначають судинозвужувальні краплі, а також мазі або краплі, які надають антимікробну протизапальну дію. При високій температурі (вище 38оС) можна прийняти жарознижуючі засоби. При нежиті, викликаному вірусними інфекціями, в носові ходи потрібно вводити розчин інтерферону.

При гострому риніті можуть призначити ультрафіолетове опромінення (місцево), УВЧ області носа, мікрохвильове вплив. Будуть ефективні і інгаляції. При алергічному нежиті призначають антигістамінні препарати. У період загострення хронічного риніту використовують ті ж ліки, що і при захворюванні в гострій стадії. Для лікування хронічного нежитю проводять курси загальнозміцнюючу терапії, вітамінотерапії. Хворому можуть бути призначені фізіотерапевтичні процедури: солюкс, струми УВЧ, опромінення ультрафіолетовими променями.