ЯК розуміють японці щастя :: Культура і суспільство

Для японця щастя оточуючих людей і є його власне. Йому некомфортно, коли у нього в житті все чудово, а інші люди страждають. Тому, якщо запитати японця про його справи, він завжди применшить своє щастя і успіх.

Японці розуміють щастя в спогляданні природи, набутті спокою

Розуміння щастя у японців

Розуміння щастя у японців розрізняється з розумінням його у інших народів світу. Внаслідок тривалої ізоляції країни в ній сформувалося складна для сприйняття іноземців культура. Щастя для японського народу полягає в борг, згуртованості, взаємовиручку, пожертва власного благополуччя. Душевний стан оточуючих людей цінується набагато вище власного. Через своєрідного мислення у японців реальність і дійсність переважає над абстрактних і абстрактних. Тому щастя не може бути любов`ю і пристрастю, воно примарно і коротко. Японці задоволені, коли виконують обов`язок, коли в усьому бездоганні. Проте відчуття справжнього щастя вони цураються і бояться.

Вплив на японську культуру Заходу приводить до того, що японці починають розуміти щастя вже як щось матеріальне, грошове. Вони дбають вже не про суспільство в цілому, а про власному успіху й достатку. Все більший акцент ставиться на своїх почуттях.

фактори, що вплинули на сприйняття щастя у японців

На формування поняття щастя в Японії вплинули синтоїзм, буддизм, конфуціанство. Синтоїзм - споконвічно японська релігія. Відмінна риса це те, що в сінто немає єдиного або головного божества, який створив і керуючого світом. Всі духи і боги є предками японців. І померлі нині люди теж рано чи пізно стають божествами. Синтоїзм свідчить, що стародавні боги досі живуть у кожному японцеві і впливають на життя. Дана релігія визначає духовний розвиток японців, хоч і не має якихось моральних правил. Сінто сформувало такі риси японського характеру, як повага до батьків і старших, глибоке почуття самобутності та згуртованості.

Японцеві важливо тримати всі свої емоції при собі, бути вірним слову. І не забувати, що життя коли-небудь підійде до кінця, не здійснювати злих вчинків, щоб не отримати розплати. Буддизм утворив в японській культурі зосередження уваги на внутрішньому світі, почуття відповідальності не тільки за особисте щастя, а й за щастя оточуючих людей. Для японців життя і страждання стало одним і тим же. Тому щастя швидкоплинно. Щасливою людиною може стати тільки той, який відмовиться від будь-яких бажань і займається самовдосконаленням.

Конфуціанство принесло до Японії шанування державних законів, повага до правителя і до старших людей. Завдяки ідеям Конфуція, японці розуміють щастя, як служіння батькам, турботу про них навіть після смерті, визнання вищого за рангом людини, трепетне ставлення до законів своєї країни і традиціям родини.