Християнська східна і західна традиція дещо розходиться в числі смертних гріхів. У першому їх вісім, а другий - сім. Різниця в числі не така суттєва, в міру того, що деякі гріхи можуть об`єднуватися. Смертними гріхами вважаються наступні пороки.
Прагнення догоджати свого черева різноманітними способами. Наприклад, зайвим ненажерством, наркоманією або пияцтвом, а також будь-якими проявами надмірній любові до тішення свого тіла. Цей гріх називається обжерливістю.
Статева розбещеність, що виявляється в безладних статевих зв`язках, іменується смертним гріхом блуду. Сюди ж входить і перелюбство, яке означає зраду одного з подружжя.
Будь-які прояви жадібності вказують на те, що людина не усвідомлює багато моральні цінності християнства. Смертний гріх жадібності може призводити до серйозних наслідків, таких, як заздрість. Це затьмарює свідомість людей і призводить до духовної смерті. Тому жадібність - смертний гріх.
Якщо людина надмірно сумує, то в цьому проглядається невіра в можливу допомогу Бога. Відсутність надії на успішний результат в тій чи іншій ситуації. Це форма смертного гріха печалі, від якого деякі люди можуть дійти до самогубства. У такому випадку смерть настає вже у фізичному плані.
Гнів, за християнським віровченням, також вважається смертним гріхом. Через таке ставлення до оточуючих цілком імовірно дійти до вбивства, адже страшна злоба в людині може стати джерелом будь-якого злодіяння.
Також смертними гріхами вважаються марнославство і гординя. Деякі вчителі Церкви з`єднували ці два гріха в один. Іноді смертним гріхом називають заздрість, яка може бути джерелом жадібності, і навпаки. У цьому сенсі тут є точки дотику. Також до смертних гріхів можна віднести зайву любов до грошей - грошолюбство.
При цьому необхідно зазначити, що будь-який гріх може бути прощений Богом в разі покаяння людини, так як немає гріха Непрощений, крім нерозкаяного. Тому смертні гріхи приведуть до душевної загибелі тільки у разі відсутності у людини каяття.