ЛІТЕРАТУРНІ напрямки: романтизм і класицизм

Під терміном «літературний напрям» мається на увазі схожість таких творчих особливостей ряду письменників, як їх стиль, естетичні погляди, ставлення до навколишньої дійсності. У світовій історії мистецтва було чимало літературних напрямів. Але найбільш помітний слід залишили такі, як класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм і модернізм.

Що таке класицизм з літературного погляду

Класицизм зародився в Західній Європі в першій половині XVII століття, коли був період зміцнення так званого «абсолютизму», тобто вищої влади монархів. Ідеї абсолютної монархії і породженого нею порядку і послужили основою для класицизму. Це літературний напрям вимагало від авторів суворого дотримання запропонованих правил, схем, відхилення від яких вважалося неприпустимим.

Класичні твори чітко ділилися на вищі і нижчі жанри. До вищих жанрам ставилися такі, як епопея, епічна поема, трагедія і ода. До нижчих - сатира, комедія, байка. Головними героями творів вищого жанру могли бути тільки представники благородних станів, а також боги або герої античних міфів. Забороняється простонародна, розмовна мова. Особливо урочистий, пафосний мову потрібний при створенні оди. У творах нижчих жанрів, що описують повсякденне життя простих людей, допускалася розмовна мова, і навіть жаргонні вирази.

Композиція будь-якого твору, незалежно від жанру, повинна була бути простою, зрозумілою і лаконічною. Кожен вчинок героя підлягав докладного пояснення з боку автора. До того ж автор твору був зобов`язаний дотримуватися правило «трьох єдностей» - часу, місця і дії.

З російських літераторів найбільш яскравими представниками класицизму були А.П. Сумароков, Д.І. Фонвізін, М.В. Ломоносов, І.А. Крилов.

Що таке літературний романтизм

На рубежі XVIII- XIX ст. після змін і потрясінь, викликаних Великою Французькою революцією, в Західній Європі з`явилося нове літературний напрям - романтизм. Його прихильники не бажали рахуватися зі строгими правилами, встановленими класицизмом. Вони приділяли головну увагу в своїх творах зображенню внутрішнього світу людини, її переживань, почуттів.

Основними жанрами романтизму були: елегія, ідилія, новела, балада, роман, повість. На противагу типовому герою класицизму, який повинен був вести себе в суворій відповідності з вимогами того суспільства, до якого належав, герої романтичних творів могли здійснювати несподівані, непередбачувані вчинки, вступати в конфлікт з суспільством. Найбільш відомі представники російського літературного романтизму: В.А. Жуковський, А.С. Пушкін, М.Ю. Лермонтов, Ф.І. Тютчев.