Як виник маркетинг

Використання маркетингового підходу до ринку дозволить виробнику мати стійкий прибуток, а також конкурентні переваги. Даний напрямок людської діяльності існувало з того історичного моменту, як виникла необхідність в обміні товарами і послугами, поступово вийшовши на той рівень історичного розвитку маркетингу, коли він став самостійною економічною науковою дисципліною.

Витоки маркетингу

Суспільний поділ праці, будучи першоосновою в товарному виробництві, на думку теоретиків, є тим фундаментом, на якому базується маркетинг. При будь-якому суспільному ладі, як тільки починають вироблятися товари (послуги) не тільки для себе, а для обміну допомогою купівлі-продажу, виникає ринок. Його ефективність функціонування безпосередньо пов`язана з реалізацією концепцій маркетингу, його основних принципів. З вищесказаного випливає, що там, де представлений ринок, на якому здійснюється обмін товарами, закономірно будуть присутні зіткнення, узгодження інтересів споживачів товарів і послуг та їх виробників.

Аналіз літератури показав, що історично виникнення ринку датується 6-7 століттям до нашої ери. Саме в цей час вперше з`являються і починають інтенсивно розвиватися перші форми маркетингової діяльності: цінова політика та реклама.

Вперше рекламна інформація про товар зустрічається в Месопотамії, Стародавньому Єгипті, Шумері. Її розміщували на дерев`яних дошках, писали на папірусі, наносили на мідні листи, кістка, висікали на кам`яних плитах. Крім того, рекламну інформацію зачитували на площах і в найбільш людних місцях глашатаї. Так, завдяки археологічним розкопкам до нас дійшла реклам Стародавньої Греції: «Щоб очі сяяли, щоб червоніли щоки, щоб надовго зберігалася дівоча краса, розумна жінка купуватиме косметику за розумними цінами у Ексліптоса».

Особливим періодом в зародженні маркетингу вважається історичний період, коли вперше торговці Месопотамії з метою збільшення продажів продукції стали використовувати емблеми, які в подальшому стали називати «торгові марки». Їх виникнення в той час було продиктовано тим, що один і той же чоловік був одночасно ремісником і продавцем. У такій позиції знаходилося багато людей. Щоб виключити плутанину в тому, хто був виробником товару, і вводять клеймо з ініціалами виробника. Це має особливу значущість, коли виробник дійсно був майстром своєї справи: це збільшувало кількість замовлень, росла його прибуток і конкурентоспроможність.

Особливо слід зробити акцент на появі гільдій (корпорацій) ремісників і торговців. З їх виникненням багато товарів і послуг просто не могли з`являтися на ринку, якщо не була клейма даної гільдії. Змінюються і розвиваються форми збуту: якщо на самому початку свого становлення вони почасти нагадували сьогоднішній кооперативний ринок (тут кожен бажаючий може продати або купити те, що вироблено їм або кимось іншим), то дещо пізніше з`являються спеціалізовані ринки, індивідуальна торгівля в найрізноманітніших її формах.

Вдосконалення форм маркетингу

Сучасні вчені-теоретики вважають, що маркетинг вступив у нову для себе віху розвитку в кінці 17 - початку 18 століть. Доведено, що в 1690 році в Токіо торгова фірма «Міцуї» відкрила магазин, який історично вважають першим універсальним магазином. Так, саме тут вперше використали деякі принципи маркетингу: систематизація інформації про попит на товари-прийом замовлень на найбільш затребуваних товарах у споживачів-реалізація продукції з гарантійним терміном та ін. Використання маркетингової політики торговою фірмою «Міцуї» дозволило на 250 років передбачити політику сучасних найбільш великих світових торгових фірм.

Індустріальна ера, що наступила півтора століття тому, призвела до того, що виробник став випускати таку кількість товару, скільки підказувала його інтуїція, а не реальне знання попиту населення на той чи інший товар. Саме це і породило серйозну економічну проблему - надлишкове виробництво. Так виникла необхідність серйозного вивчення ринку. Іншими словами, виникла реальна потреба в маркетингу вже на етапі виправлення ситуації, що виникла. Але це можна уникнути або звести до мінімуму втрати, якщо вчасно помітити і виправити той факт, коли зростаюча активність виробника або продавця починає перевищувати купівельну спроможність і потребу. Ігнорування вищесказаного найчастіше призводить до банкрутства, безробіття, зниження ціни продукції нижче її собівартості, псуванні вже готової, але не реалізованої продукції.