Синтаксис в російській мові дає широкі можливості для складання пропозицій. Присудком може виступати дієслово, прислівник, прикметник і навіть іменник.
Дієслівний присудок
Найчастіше присудок може бути виражене дієсловом. При цьому виділяють просте дієслівне присудок, складене дієслівне присудок і складений іменний присудок. До простих дієслівним присудком відносяться:
- дієслова в наказовому, дійсного або умовному способі (наприклад: «Не чіпай іграшку!», «Дощ іде», «Прогулятися б з друзями») -
- фразеологічні звороти на основі дієслів («Він вийшов з себе») -
- словосполучення з двох дієслів однакової форми, перший з яких позначає дію, друге - мета дії («Піду подивлюся, чи все в порядку»).
Складений дієслівний присудок являє собою словосполучення, граматичне і лексичне значення якого виражено різними словами: допоміжним і основним дієсловом, останній при цьому вживається в невизначеній формі і несе в собі лексичне значення присудка («Я хотів поговорити про тебе»). Складений дієслівний присудок може бути ускладненим, якщо складається з декількох допоміжних слів («Він вирішив перестати гніватися»).
Складений іменний присудок виражено словосполученням з дієслова-зв`язки та іменний частини. Дієсловом-зв`язкою можуть виступати:
- дієслово «бути», позбавлений в даному випадку свого лексичного значення «існувати», «бути в наявності» («Вона була студенткою») -
- полузнаменательнимі дієслова «здаватися», «опинитися», «бувати», «бути», «стати», «ставати», «вважатися», «рахуватися» і деякі інші («Він їй здавався героєм») -
- повнозначних дієслова, що виражають дію, рух, стан («Діти прийшли до гостей вже замурзані»).
Інші частини мови, як присудок
Присудок може бути виражене тільки наріччям, без вживання зв`язки, в тому випадку, якщо в реченні немає необхідності уточнювати час відбувається дії («Це просто жахливо!», Порівняйте: «Це було жахливо!»).
Короткий прикметник часто використовується в якості присудка в розмовному і художньому стилях («Наш дід в душі ще не старий»). Використання такого прийому дозволяє варіювати склад пропозиції, поліпшити читабельність тексту.
Іменник стає присудком в пропозиціях-визначеннях і часто відділяється від підлягає тире. Наприклад: «Моя мама - кухар», «Книга - джерело мудрості».
Також іноді в якості присудка виступає і числівник («Двічі три - шість»).