Особливості політики Людовика ІХ
Людовик ІХ значно розширив кордони Франції, до неї були приєднані південь Пуату і Західний Лангедок. Ув`язнений в 1259 мир з Англією, офіційно підтвердив відмову домагань англійського короля на втрачені їм раніше землі на півночі і північному заході - Нормандії, Анжу та інших.
При Людовіку ІХ значно зміцнилася королівська влада у Франції. Королівська рада із зібрання феодалів, перетворився на центральне установа, розділене на кілька відомств. Відокремився малий Королівська рада, що став регулярним зборами короля з найбільш наближеними чиновниками і феодалами. Особливим установою стала частина королівської курії, що відала судовими справами, вона отримала назву Парламенту. З`явилася Рахункова палата, що відповідає за збір податків і витрачання королівських фінансів.
Тепер найближчими до короля чиновниками ставали освічені люди, часто незнатного походження, але зате зобов`язані правителю своїм піднесенням і тому особливо віддані йому. Їх називали легістами, в більшості випадків вони були вихідцями з городян. Це було підтвердженням союзу королівської влади з містами і простим народом.
Крім того, король заборонив поєдинки і війни між феодалами, які раніше в разі виникнення спірних питань були звичною справою. Тепер при виникненні розбіжностей, вони повинні були звертатися до допомоги королівського суду. Він встановив термін в сорок днів між сваркою і розв`язуванням війни, протягом якого одна із сторін повинна була звернутися до короля. Королівський суд став вищим апеляційним судом для всього королівства. Причому, деякі категорії справ вирішувалися виключно з його втручанням.
Королівські фінанси
Людовик ІХ не відмінив карбування та ходіння монет інших герцогів і графів, але змусив дозволити вільний обіг королівської монети в їх володіннях нарівні з місцевою. У підсумку королівська монета почала витісняти гроші феодалів. Все це значно поповнило казну. Крім постійно зростаючих доходів від торгівлі, промисловості і від королівських маєтків, Людовик ІХ вміло використовував фіскально-лені відносини для своєї вигоди. Васальні платежі збільшилися в кілька разів, скарбниця отримувала значні суми з міст-комуни, великі суми в якості дарів підносила королю церква, крім того, з`явився постійний хрестоносної податок.
Швидке зростання королівських фінансів говорив про підйом, який переживало господарство Франції в часи правління Людовика 9. Позитивний вплив на всі галузі французького народного господарства надавала політична централізація країни. Вона в свою чергу була викликана бурхливим розвитком грошової системи, активним зростанням кількості міст, піднесенням промисловості і торгівлі.