Як впоратися з власною сентиментальністю
Буває, що підвищена сентиментальність - це вроджена якість людини, але це трапляється не так вже й часто. Як правило, зайва чутливість свідчить про деяку патології, особливо, якщо спостерігаються такі симптоми, як плаксивість, безсоння, пригнічений настрій і занепад сил. Усе разом це може означати депресію або перевтома, викликана придушенням емоцій. З такою сентиментальністю можна цілком успішно впоратися.
Інструкція
Підвищена сентиментальність виникає, коли людині доводиться довго придушувати свої почуття. Наприклад, якщо ви змушені опинитися в ситуації, де показувати свої емоції вважається слабкістю, то ви будете намагатися зберігати «кам`яне обличчя». Але стримувати власні почуття підлягає неможливо, рано чи пізно це призведе до того, що вони постараються вийти через перший-ліпший «клапан», яким може стати будь-яка дрібниця. Саме тому напади сентиментальності можуть бути раптовими, вони викликаються навіть абсолютно незначними речами. Чим сильніше ви пригнічуєте свої почуття, тим частіше їм потрібно вихід.
Постарайтеся бути чесними з собою. Чи щось, що ви забороняєте собі відчувати? Опадати ви постійно в ситуацію, де від вас вимагається здаватися кимось, ким ви не є? Звичайно, найефективнішим способом було б постаратися уникати таких ситуацій і вести себе в житті природно. Але це не завжди можливо.
Щоб дати контрольований вихід своїм почуттям, спробуйте почати робити одне просте вправу. Як якомога частіше, не менше десяти, але краще близько двадцяти разів на день зупиняйтеся і запитуйте себе: «а що я відчуваю прямо зараз?», Почніть з того, що запитайте себе прямо зараз. Перебирайте почуття і внутрішні відчуття. Приділяйте увагу не тільки найголовнішим і сильним емоціям, які вас охоплюють, але і крихітним відтінкам і нюансам почуттів. Найкраще записувати це, куди завгодно, наприклад, в нотатки на телефоні. Робіть так протягом тижня.
Ви помітите, що описуєте свої почуття невеликою кількістю слів. Зазвичай їх не набирається більше двох десятків. Завдання на наступний тиждень полягає в тому, щоб збільшити кількість описових термінів не менше, ніж в два рази. Описуйте свої почуття якомога повніше. Використовуйте синоніми, метафори, застосовуйте «чужі» почуттям слова, якщо вони точно характеризують ваш стан. Наприклад, «втомлений, як стара цегла», «натхненний, як повітряна кулька», і так далі.
Протягом третього тижня не тільки запитуйте себе про почуття, а й постарайтеся більше придивлятися до оточуючих людей і думати, що відчувають вони. У найближчих можна без сорому питати про це. Звичайно, спочатку люди здивуються, але, можливо, потім візьмуть вашу гру. Особливо охоче й цікаво відповідають діти. Це теж розширить ваш емоційний «словник».
Виконуйте всі ці вправи постійно. Кожні два тижні пишіть «звіт», в якому потрібно буде фіксувати зміни, які з вами відбуваються. Це буде не тільки цікаво, але й відкриє вам очі на позитивні зміни у вашому самопочутті, на які б ви інакше, можливо, не звернули уваги.