Головні особливості художнього перекладу
Незалежно від мови, якою написано твір, художній переклад повинен зберігати його атмосферу і авторський стиль. При цьому художній переклад не повинен бути буквальним. Швидше, навпаки, це дуже вільний, вільний переклад, що не вимагає точності.
Одна з особливостей художнього перекладу - взаємозв`язок з особливостями оригінального тексту. Нерідко перекладачеві доводиться працювати з фразеологічними зворотами або грою слів. При їх дослівному перекладі зміст тексту буде втрачений. Для того щоб цього не сталося, перекладачеві потрібно знаходити аналогічні обороти і обігравати слова в мові, на яку перекладається текст. Таким способом йому вдасться зберегти гумор, закладений у творі його автором.
По-справжньому гідний переклад художнього твору може зробити тільки перекладач, що володіє письменницьким даром. Лише творчо обдарована перекладач зможе викликати у читачів ті ж почуття і переживання, які виникли б при прочитанні оригіналу.
Ще одна особливість художнього перекладу - дотримання стилю епохи і культурного контексту епохи, відображеної у творі. Для цього перекладач повинен дослідити епоху, до якої належить твір, а також культуру і традиції країни, в якій розгортається дія.
Переклад поезії
Найбільшу складність представляє переклад поезії. Будь-яке вірш в буквальному перекладі перетворюється на нескладний набір слів. Перекладачеві доводиться практично наново складати його. Тому поетичним перекладом найчастіше займаються професійні поети, часом такі видатні, як Валерій Брюсов, Борис Пастернак, Самуїл Маршак. Іноді поетичний переклад перетворюється в зовсім самостійне, оригінальний твір, а його перекладач - в повноправного учасника. Наприклад, так сталося з романтичною баладою Гете «Лісовий цар» в перекладі Василя Андрійовича Жуковського.
Сьогодні, на жаль, далеко не всі володіють іноземними мовами, і багато творів знаходять своїх читачів у всіх куточках планети, насамперед, завдяки мистецтву перекладачів художньої літератури.