Що коїться зараз на Північному Кавказі

Осетино-інгушського конфлікту

Північний Кавказ сьогодні знаходиться у відносному спокої. Але кілька етнічних конфліктів знаходяться в тліючої фазі. Найвідоміший це осетино-інгушського конфлікту. У 1991 році інгуші, які проживали на території Приміського району Північної Осетії, зробили спробу захоплення територій з подальшим приєднанням їх до Інгушетії. Але вони були зупинені осетинським ополченням і федеральними військами. Інгуші ж не залишають ідею розширення життєвого простору і постійно кажуть, що обов`язково дадуть осетинам реванш.

Інгуші офіційно готові підтримувати будь-яку політичну силу, яка обіцяє перегляд підсумків осетино-інгушського протистояння. Інший приклад: майже всі бойовики, що захопили школу в Беслані, були етнічними інгушами.

Ситуація ускладнюється тим, що інгуші є фанатичними мусульманами, а осетини, зберігаючи традиційні вірування, тяжіють до християнства. У підсумку етнічний конфлікт приймає характер і релігійного.

Черкеський питання

Другим невирішеним питанням є неясне положення черкесів. Сьогодні черкеси роздроблені між чотирма регіонами РФ - Кабардино-Балкарії, Карачаєво-Черкесії, Адигеєю і Краснодарським краєм.

Адиги - самоназва цього народу. Черкеси - це як адигів називали росіяни. В даний час нащадками адигів є, власне, Адигеї, кабардинці і черкеси, розділені по регіонах.

Історично столиця адигів і місце останньої битви адигських племен з царською Росією - це місто Червона поляна, сучасний гірськолижний курорт, де проходить 22-а зимова Олімпіада. Черкеські активісти сьогодні переслідуються владою, яка недвозначно дають зрозуміти, що ніякого перегляду черкеського питання не буде. Конфлікт тут має яскраво виражений антиросійський характер.

Мусульманська експансія

Ще однією проблемою для Північного Кавказу є експансія ваххабізму - нетрадиційного для регіону ісламу, експортованого Саудівською Аравією. У лісах Дагестану і Інгушетії творитися озброєний джихад проти невірних. Але по суті проблема виражається у надмірній пасіонарності місцевого населення і відсутності перспектив. Рішення більшості з кавказьких проблем криється в поліпшенні соціальної сфери, ніж сьогодні і стурбована федеральна влада.