ЯК застосовувати "Пульмикорт" :: Лікарські препарати

«Пульмикорт» є глюкокортикостероїдні засобом для інгаляційного застосування. Активна речовина препарату - будесонід. «Пульмикорт» призначають при хронічної обструктивної хвороби легень і бронхіальній астмі, що вимагає підтримуючого лікування ГКС.

Інструкція

«Пульмикорт» надає в бронхах протизапальну дію, зменшує вираженість симптомів і частоту загострень бронхіальної астми, знижує набряк слизової бронхів, вироблення мокротиння і слизу. При тривалому використанні препарат переноситься добре, після інгаляції лікувальний ефект триває кілька годин. Максимальний терапевтичний ефект досягається після одного-двох тижнів.

Доза «Пульмікорту» для інгаляцій встановлюється індивідуально. Якщо вона не перевищує 1 мг на день, її потрібно ввести одноразово. Більш високу дозу ділять на два прийоми. Початкова дозування для дорослих становить 1-2 мг в день, підтримуюча - 0,5-4 мг на день. Початкова дозування для дітей у віці від шести місяців становить 0,25-0,5 мг в день, підтримуюча - 0,25-2 мг на день.

«Пульмикорт» не призначають дітям віком до шести місяців, при підвищеній чутливості до будесоніду. З обережністю препарат призначають при цирозі печінки, активній формі туберкульозу легенів, вірусних, бактеріальних і грибкових інфекціях органів дихання. У період вагітності «Пульмикорт» слід використовувати в мінімально допустимих дозах. У період лакатаціі допускається використання препарату в терапевтичних дозах.

«Пульмикорт» може надавати такі побічні дії: сухість у роті, подразнення слизової оболонки ротоглотки, кашель, захриплість, кандидоз ротоглотки, головний біль, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, кропив`янку, шкірний висип, контактний дерматит, нервозність, підвищену збудливість, депресію, порушення поведінки. Препарат також може призвести до гіпофункції надниркових залоз, викликати роздратування шкіри обличчя та освіта синців на шкірі (у разі застосування небулайзера з маскою).

При гострому передозуванні «Пульмікорт» клінічних проявів не виникає. У разі використання препарату протягом тривалого часу у високих дозах можливе пригнічення функцій надниркових залоз і поява гіперкортицизму. Терапевтичний ефект «Пульмікорту» знижують «Фенобарбітал», «Фенітоїн» і «Рифампіцин». Дія препарату посилює «Метандростенол», естрогени, бета-адреностимулятори. Попередня інгаляція з бета-адреностимуляторами сприяє розширенню бронхів, покращує надходження в дихальні шляхи будесоніду і підсилює його лікувальний ефект. Взаємодія будесоніду з іншими препаратами, застосовуваними при лікуванні бронхіальної астми не виявлено.