Побутовий трансліт
Сучасний побутової трансліт виглядає досить просто. Російські слова пишуться латиницею. Втім, буває і навпаки. Кожному кириличні символи відповідає певний знак латинського алфавіту. Як правило, це буква, яка позначає той же самий або схожий звук. Наприклад, російському «т» відповідає латинське «t», кириличний символ «з» в транслітерації буде «z» і т.д. Деяким звукам можуть відповідати дві букви чужого алфавіту - «я» найчастіше позначається як «ja», «ю» може бути «u» або «ju». У сучасному комп`ютерному трансліті жорстких правил немає. Головна мета його - щоб респондент зрозумів те, що ви написали. Вільної транслітерацією користувалися і власники перших мобільних телефонів. Sms-повідомлення можна було набрати тільки латиницею. У той час широко застосовувався "усічений" транслит, коли набиралися тільки приголосні букви. Текст зазвичай писався короткий і нескладний, так що адресат легко міг зрозуміти сенс. Однак є й види транслітерації з більш суворими правилами.
Що філологи називають транслітерацією
У філології є таке поняття, як конверсія. Саме цим терміном і називають транслітерацію. Кожному графічного елементу однієї системи писемності відповідає строго певний знак іншої системи. Є кілька видів транслітерації.
Сувора, ослаблена, розширена транслітерація
Суворої транслітерацією називається така, при якій кожному графічному символу, вживаному в одній мові, відповідає єдиний символ іншої мови, причому цей символ - буква. При суворої транслітерації звук «ю» буде позначатися тільки як «u», якщо ви пишете латиницею. Втім, може бути й інша буква. Наприклад, та, якої взагалі немає відповідності в російській мові. Важливо, щоб у всьому тексті це був один і той же знак. При ослабленій транслітерації деякі графічні знаки замінюються не окремими буквами, а їх поєднаннями. Розширена транслітерація допускає застосовувати для позначення окремих звуків вихідної мови особливі знаки, що не входять в алфавіт.
Правила транслітерації
При написанні тексту транслитом необхідно дотримуватись деяких правил, інакше вас просто не зрозуміють. Необхідно дотримуватися однозначність, тобто певна буква вихідного тексту повинна замінюватися завжди одним і тим же знаком. Друге правило - простота. Саме з цієї причини в трансліті зазвичай використовуються літери, які позначають у різних мовах схожі звуки. Це дає можливість застосовувати при користуванні цим способом листи досить прості алгоритми, які можуть бути зведені в таблиці. Дуже корисно дотримуватися і такого правила, як оборотність, щоб можна було конвертований текст знову перетворити на вихідний. Але така можливість буває не завжди. Крім того, при перетворенні бажано, щоб конвертований текст не порушував етичних та естетичних норм, тобто той, хто буде цей текст читати після конвертації, не повинен побачити в ньому непристойних або образливих слів.