Суб`єктивне мислення людини
Будь-яка людина мислить і робить свої умовиводи через призму своїх знань і почуттів. Почуття, як відомо, суто індивідуальні. Навіть розуміння такого простого почуття як щастя у різних людей розходиться, що відбивається не тільки в побуті, але й у філософії.
Таким чином, точка зору людини і його світосприйняття ґрунтується на пережитому досвіді. Незважаючи на те, що досвід може бути однаковим, його інтерпретація виявиться для окремої людини своєї, відмінної від безлічі інших - вона буде суб`єктивною.
Виходить, що кожна людина володіє своєю суб`єктивною думкою і, практично, кожен день стикається з іншими суб`єктивними думками друзів, знайомих і т.д. На основі цього між людьми виникають суперечки та дискусії, розвивається наука і рухається прогрес.
Суб`єктивна думка - це те, що притаманне одній людині, індивідуально подання навколишнього за коштами власних емоцій і думок.
Об`єктивність і об`єктивну думку
Об`єктивне мислення не властиво жодній людині. Хоч і вважається, що чим кругозір людини ширше, тим більше об`єктивності в його думці, саме поняття «об`єктивність» набагато ширше.
Об`єктивність - це незалежне від людини, її бажань і думок, властивість предмета. Тому такого поняття, як «об`єктивну думку» в прямому значенні існувати не може.
Що ж тоді мають на увазі люди, коли вживають цей вислів? Найчастіше звання людини, що має об`єктивну думку, отримує той, хто не беруть участь в якій-небудь ситуації, і, перебуваючи за її межами, може оцінити, що відбувається «з боку». Але навіть ця людина розглядає світ через призму своїх особистих уявлень.
Також до об`єктивного думку можна віднести сукупність суб`єктивних думок. Але тут теж є свої підводні камені. Якщо зібрати всі думки воєдино, вийде величезний клубок протиріч, з якого неможливо вивести істину.
Протиріччя і абсолютна істина
Наука прагне до об`єктивності. Закони фізики, математики, біології та інших наукових сфер існують незалежно від людських знань і досвіду. Але хто відкриває ці закони? Звичайно, науковці. А вчені - це звичайні люди, з великим запасом наукових знань, заснованих на досвіді інших вчених і т.д.
Виходить, що розуміння всіх відкритих законів Всесвіту, це звичайне скупчення суб`єктивних думок. У філософії існує поняття об`єктивності, як сума всіх можливих суб`єктивних варіантів. Але скільки б не існувало цих варіантів - зібрати їх воєдино неможливо.
Таким чином, зародилося поняття абсолютної істини. Абсолютна істина - це вичерпне розуміння існуючого, сама «об`єктивна об`єктивність» і досягти такого розуміння, як кажуть філософи, неможливо.
Тому, почувши вислів «з об`єктивної точки зору», ставитеся до наступних словами критично і не забувайте, що на будь-яке «об`єктивну думку» при бажанні можна знайти ще десяток об`єктивних заперечень.