Як вибирають парламентаріїв в германии
Бундестаг - однопалатний парламент Федеративної Республіки Німеччина, що є вищим законодавчим органом держави. Парламент формується на основі його обрання громадянами Німеччини, шляхом загальних вільних виборів, на термін 4 роки.
Інструкція
Конституція ФРН не встановлює детальних норм про виборчу систему. На даний момент порядок виборів до Бундестагу регламентується Федеральним законом про вибори від 1993 року. Право обирати парламентаріїв надається громадянам Німеччини, які проживають на території держави не менше трьох місяців і досягли віку 18 років.
Це виборче право називається активним. Пасивне ж виборче право, тобто право бути обраним до парламенту, надається громадянам, що досягли віку 18 років, які перебувають у німецькому громадянстві не менше одного року і не позбавленим активного виборчого права. Поріг виборчої явки в Німеччині відсутня.
Німецький парламент складається з депутатів, що обираються на основі таємних, загальних, вільних виборів на термін 4 роки. Депутати мають імунітет, парламентським індемнітет та їх повноваження не можуть бути достроково припинені за відгуком виборців.
Закон про вибори встановлює загальну чисельність парламентарів у 631 чоловік. Самі вибори проходять за змішаною виборчою системою: половина депутатів обирається за виборчими округами, інша половина - за партійними списками (т.зв. земельну список партій).
На виборах кожен виборець має два голоси. Один голос віддається за кандидата в депутати у виборчому окрузі, другий голос віддається - за земельну список кандидатів тієї чи іншої партії. У виборчому окрузі перемагає кандидат, який одержав більшість голосів. Німеччина поділена на 299 одномандатних виборчих округів, таким чином, заповнюється половина місць Бундестагу. Друга половина парламенту заповнюється кандидатами по земельних списками партій. У Німеччині налічується 16 Федеральних земель, таким чином, кожна земля є багатомандатних виборчих округом.
Для визначення кількості мандатів, отриманих за партійними списками, застосовується система підрахунку Хейр-Німейєра: всі «другі голоси» віддані за партійний список певної партії підсумовуються і множаться на загальну кількість розподіляються мандатів. Потім отримане число ділиться на загальну кількість «других голосів», поданих за всі партійні списки. Таким чином, розраховується частка місць кожної партії в парламенті. У розподілі мандатів беруть участь лише ті партії, які в масштабі всієї держави зібрали мінімум 5 відсотків голосів виборців.