Що таке гарем

Історія гарему

Слово «гарем» походить від арабського «заборонене місце»: так з давніх часів називалася область будинку, де проживали жінки і діти. Нікому не дозволялося проникати на територію гарему, тільки господар будинку міг безперешкодно його відвідувати. Жінки рідко покидали свої приміщення, а якщо й виходили, то тільки в паранджі - щоб своєю красою не бентежити інших чоловіків.

Мусульманські жінки не завжди жили так закрито. У період правління перших халіфів Аббасидів, в VIII-IX століттях нашої ери, дружини багатих і знатних мусульман мали свої будинки, палаци і господарство і вели порівняно відкритий, активний спосіб життя. У X столітті жінкам стали відводити окремі приміщення в палацах, а до їх поведінки стали пред`являтися більш суворі правила. Деякі глави сімейств замикали гарем на ніч і завжди носили ключі з собою.

Правила гарему

Гареми влаштовували на верхніх поверхах будинку, зазвичай в його передній частині. Вони завжди мали окремий вхід, а поряд з дверима, що вели в інші приміщення палацу, знаходився люк - жінки через нього передавали приготовлену їжу.

Завдяки абсолютно замкнутому і недоступному поглядам сторонніх світу гарем набув рис території розкоші і сексуальної розбещеності з власними законами і правилами.

В гаремах проживали не тільки дружини, але й рабині з різних кінців світу - ісламські закони забороняли укладати в рабство мусульман. Халіфи та інші знатні люди привозили собі наложниць з Північної Африки, Візантійської імперії і навіть Європи. Вік мешканок гарему був різним: від шістнадцяти до шістдесяти років. Кожен день господар гарему міг вибрати на ніч будь-яку жінку. Діти рабинь мали такі ж права, як і діти офіційних дружин - багато знаменитих правителі народилися у наложниць.

У минулому жінок не вчили на лікарів, але лікарям-чоловікам доступ до гарему був заборонений. Лікувати мешканок жіночої половини будинку можна було або на словах, за описом хвороби, або по руці, яку хвора могла протягнути з-за ширми.

Єдиними чоловіками в гаремі були євнухи - оскопленіе чоловіки, не мусульмани, яких викуповували в іудеїв або християн. Коштували вони дуже дорого - не всі виживали після такої операції, а багато, що пройшли через ці тортури, позбавлялися розуму. Євнухи жили на жіночій території як слуг. Спочатку гаремами правили фаворитки господаря, але пізніше влада відійшла матерям глави сімейства.

Сьогодні багатоженство у мусульман - явище дуже рідкісне, тому й гаремів майже не збереглося, принаймні в їх традиційному вигляді.