Повір про русалок :: Культура і суспільство

Русалок не можна назвати персонажами виключно слов`янської міфології. Легенди про красунь з риб`ячими хвостами з`явилися ще в Стародавньому Вавилоні. А в більш пізній час поширилися в Західній Європі. Правда, слов`янські русалки суттєво відрізнялися від прекрасних іноземок: у них не було хвостів, що і дозволяло їм на короткий час виходити з води.

Слово «русалка» - споконвічно російське за походженням. У його основі лежить слово «русявий», яким древні слов`яни називали все чисте і світле. Можливо, така назва виникла тому, що русалки завжди жили у воді, а вода тоді була незвичайно чистою і прозорою.

Хто такі русалки?

Згідно давньослов`янське віруваннями, русалки - це фантастичні мешканки всіх вод та джерел Землі. Вважалося, що русалками стають дівчата, які померли, так і не встигнувши вступити в шлюб, особливо засватана невести- або немовлята, померлі нехрещеними.

Відмінні риси русалок - гладка білосніжна шкіра і довге зелене волосся. При світлі Місяця вони співають дивовижні пісні своїми чарівно прекрасними голосами і заманюють до себе необережних рибалок і корабельників. Можуть заманити русалки і випадкового перехожого, особливо коли в місячну ніч випливають з води, сідають на гілку плакучої верби і розчісують виточеним з риб`ячої кістки гребінцем свої чудові зелені кучері. Лише одне потрібно русалку від людини: залоскотати його до смерті і втопити.

Зустрічі з русалками

Влітку, починаючи з клечальної дня, русалки гуляють по землі. У цей час жодна дівчина не зважиться піти в ліс поодинці, адже якщо зустрінуться їй русалки, то заманять, заманять її до себе, і зворотного шляху їй уже не буде.

У лісі русалки живуть на плакучих березах, тому дівчата в Русальную тиждень ходили в ліс - берізки завивати. Вони пов`язували різнокольоровими стрічками березові гілки, роблячи гойдалки для русалок.

Якщо все ж доведеться зустріти в лісі русалку, відвадити її можна за допомогою полину. Потрібно встигнути кинути цю траву в очі русалку, і тоді вона назавжди залишить людину в спокої.

У більш пізні часи уявлення про русалок істотно змінилися. Веселі річкові дівчата перетворилися на вельми непривабливих, злісних і мстивих істот.

Повір`я про русалок знайшли відображення і в повісті Гоголя «Майська ніч, або Утоплена». Правда, в ній перетворилася в русалку прекрасна панночка приносить головному герою Левко тільки добро. У подяку за те, що він допоміг знайти і покарати її мачуху-відьму, панночка допомагає Левко одружитися на коханій дівчині Ганні.

Стали русалки і персонажами картин російських художників - Івана Крамського, Костянтина Маковського та Костянтина Васильєва.

Якими б не були русалки - прекрасними або відразливими, добрими чи злими, повір`я про них, як і багато інших поетичні вірування слов`ян, суттєво збагатили російську культуру.