Чому бритвені верстати називаються одноразовими

Як з`явилися бритвені верстати

У давнину для видалення рослинності з особи використовувалися досить екзотичні способи. Шкіру нещадно шкребли кам`яними пластинками, на зміну яким прийшли металеві пристосування, по виду нагадували леза ножа. У деяких культурах волосся навіть подпалівалі на вогні або відривали разом з попередньо нанесеною на вуса і бороду деревною смолою. Всі ці способи вимагали чималої майстерності, а іноді й мужності.

Тільки на початку минулого століття була втілена в життя ідея створення бритвеного приладу, який поєднував ефективність небезпечної бритви і зручність використання. Американський винахідник і комівояжер Жіллетт, в черговий раз піддаючи особа процедурі гоління, придумав, як можна позбутися від необхідності регулярно заточувати лезо. Для цієї мети їм був розроблений бритвений прилад зі змінними лезами, затискає в особливому пристрої.

Коли лезо ставало тупим, його можна було дуже швидко і просто поміняти на нове, залишивши колишній верстат.

Через кілька років прості та зручні в обігу бритвені верстати зі змінними лезами продавалися по всьому світу в рекордних кількостях, викликаючи самі позитивні відгуки споживачів. З часом у винахідника з`явилися сильні конкуренти, які активно шукали способи для здешевлення цієї технічної системи, що могло б підвищити конкурентоспроможність бритвеного верстата.

Одноразовий станок для гоління: дешево і практично

Через кілька десятиліть після появи першого бритвеного верстата, в якому використовувалися змінні леза, була знайдена нова ідея. До того часу в світі широко використовувалися найрізноманітніші одноразові новинки: авторучки, запальнички, посуд, паперові пелюшки і навіть одяг. Залишалося зробити лише один крок, щоб почати виробництво одноразових станків для гоління, які можна було б без жалю викидати після одноразового застосування.

Перший такий станочек побачив світ у середині 70-х років минулого століття. Принциповим його відмінністю було те, що верстат мав жорстко прикріплену до рукоятки робочу частину, міняти яку на нове лезо не було потреби. Головним достоїнством оновленої бритви стала її гранично низька вартість. Одноразовий станок добре виконував свою роботу лише один раз, після чого його можна було викинути. Втім, при бажанні голитися таким верстатом можна і далі, але комфорт і ефективність процедури гоління при повторному використанні помітно знижуються.

Широке застосування в побуті знайшли набори, що складаються з декількох одноразових станків.

В основу одноразового бритвеного приладу покладено принцип, широко застосовуваний у винахідницькій практиці і має назву «дешева недовговічність». При такому підході виробнику вдається істотно знизити витрати на розробку «вічних» приладів, замінивши їх набором дешевих елементів, поступившись лише деякими споживчими якостями, в даному випадку - довговічністю. Зниження витрат на виробництво позитивним чином позначається на гаманці споживача, а виробника приносить чималий прибуток за рахунок великих обсягів продажу.