Лапароскопія є сучасним хірургічним методом, техніка якого заснована на проведенні операцій в черевній порожнині через невеликі розрізи розміром не більше 1,5 см. У хірургії лапароскопія є мінімально інвазивним способом, що має певні переваги для пацієнта.
Інструкція
1
Лапароскопія здійснюється з використанням спеціального інструменту - лапароскопа. Пристрій вводиться через створений за допомогою троакаров розріз. Троакар являє собою інструмент, який дозволяє зробити невеликий прокол в шкірному покриві і при цьому зберегти необхідну для проведення операції герметичність. Далі хірург створює необхідне операційне простір, вводячи вуглекислий газ в черевну порожнину пацієнта. Таким чином лікар піднімає стінки живота і створює більше місця для проведення маніпуляцій. Вуглекислий газ використовується через його здатності легко виводитися з організму через дихальну систему людини. Речовина не є пальним, що також важливо, оскільки в процесі операції можуть бути використані електрокоагулятори та інші апарати електрохірургії.
2
Лапароскопія має ряд переваг перед відкритими операціями. По перше, зменшується ризик крововиливу, що також виключає можливість виникнення необхідності проведення переливання крові. По-друге, невеликі надрізи зменшують кількість больових відчуттів в операційний і післяопераційний періоди. По-третє, лапароскопія дозволяє уникнути появи великих шрамів після операції. По-четверте, для пацієнта потрібне введення меншої кількості знеболюючих засобів, які в деяких випадках можуть погіршити стан або викликати алергічну реакцію. Крім того, ця методика дозволяє хворому значно швидше відновитися після операції і повернутися до звичного способу життя. А ще лапароскопія виключає ризик зараження гострою інфекцією в процесі проведення хірургічних маніпуляцій.
3
Серед недоліків процедури можна відзначити:
1) Наявність малого простору для проведення хірургом необхідних маніпуляцій.
2) Лікар змушений використовувати додаткові інструменти, щоб здійснювати взаємодію з оперованими тканинами.
3) Неможливість побачити оперований орган і здійснити пальпацію може ускладнити операцію і навіть привести до деяких помилок, що збільшує небажані ризики для пацієнта.
4
Лапароскопія здійснюється при видаленні жовчного міхура (холецистектомії), частин прямого кишечника, селезінки і нирок (нефректомії). Операційний метод застосовується при лікуванні кишкової непрохідності, панкреатиту, пахових гриж. Велике поширення процедура отримала в гінекології для проведення операцій на придатках. Також лапароскопія широко використовується у ветеринарії.
5
Абсолютних протипоказань до застосування методики не існує. Тим не менш, лікарями виділяються кілька факторів ризику, які повинні бути розглянуті перед проведенням кожної конкретної операції. Так, хірургу не слід проводити видалення органів шляхом лапароскопії, якщо пацієнт страждає серцево-судинними функціональними порушеннями, злоякісними пухлинами або цирозом печінки на тлі вже наявного захворювання. Не можна застосовувати метод і для лікування пацієнтів, які страждають від внутрішньочеревної кровотечі і проблем зі згортанням крові.