Насамперед необхідно визначиться з поняттями. Цивільним шлюбом вважається не просто спільне співжиття, але підкріплене законодавством країни свідоцтво про укладення шлюбних уз. Різниця вельми принципова. Ще в часи, що передували революції 1917 року, в Росії не було поняття цивільного шлюбу як спільного життя двох людей і їх тілесного єдності поза офіційних відносин. Це вважалося тоді, та й тепер, співжиттям блудним і тому гріховним. Тому ставлення Церкви до такого неправильного розуміння громадянського шлюбу негативно.
Справжній, зареєстрований в РАГСі, шлюб християнською Церквою визнається і вважається дійсним. При цьому православ`я не наполягає на суворому прийнятті таїнства вінчання, але повідомляє про загальну користь останнього і необхідність правильної і усвідомленої підготовки до нього. Оформлений шлюб являє собою народження сім`ї в цивільному державному розумінні. Християнство не противиться законам країни (виключення - випадки прийняття законодавчих актів, що суперечать моральним цінностям). Вступ в офіційний шлюб не може і не повинно вважатися гріхом. Людина приступає до реєстрації своїх відносин перед особою держави і Церква не має права йому в цьому перешкоджати.
Деякі священнослужителі навіть благословляють не поспішати з таїнством вінчання, але спокійно жити в цивільному офіційному шлюбі кілька років до тих пір, поки сімейна пара не дійде до усвідомлення необхідності свідоцтва своїх відносин не тільки перед госсударство, але й перед Богом. Такі поради мають цілком розумне обгрунтування і дають чіткі вказівки те, що Церква ставиться з повагою до теперішнього цивільного шлюбу і визнає його законність.