ЩО таке "План Маршала" :: Культура і суспільство

Після закінчення Другої світової війни економічний стан Європи було невтішним. Держсекретар США Джордж Маршалл в 1947 році запропонував план відновлення європейської економіки, який офіційно називався «Програма відновлення Європи», а неофіційно - «план Маршалла».

Європа після війни

Друга світова війна стала не тільки наймасштабнішою і кровопролитної, але і найбільш руйнівною. В результаті масованих бомбардувань з обох ворогуючих сторін безліч будівель на території Європи виявилися зруйнованими, а значні жертви серед населення стали причиною відчутного економічного спаду. Крім того, Західна Європа була роз`єднана, так як під час війни багато держав перебували на різних сторонах конфлікту.

На відміну від європейських країн, Сполучені Штати Америки не понесли таких суттєвих економічних і людських втрат, тому мали можливість надання допомоги Європі. До того ж США знали, що їм необхідно діяти проти нового потенційного ворога - СРСР, - і прагнули посилити позиції його супротивників, тобто капіталістичних європейських держав, об`єднавши їх перед лицем комуністичної загрози.

План, який написав Джордж Маршалл, припускав відновлення і модернізацію економіки постраждалих країн, надання фінансової допомоги, розвиток промисловості і зовнішньої торгівлі. В якості одного з основних інструментів реалізації програми планувалося використання кредитів і субсидій.

Реалізація плану Маршалла

Дія програми почалося в 1948 році, а згорнута вона була в 1968. Об`єктами реалізації плану Маршалла стали 16 держав, розташованих в Західній Європі. Америка висунула ряд умов, дотримання яких було необхідно для участі в програмі. Одним з найбільш значущих з політичної точки зору вимог стало виключення зі складу урядів країн-учасниць представників комуністичних партій. Це дозволило США значно послабити позиції комуністів в Європі.

Крім європейських країн, допомога в рамках «Плану Маршалла» отримала Японія і кілька держав Південно-Східної Азії.

Були й інші важливі обмеження, оскільки Америка керувалася, в тому числі, і власними інтересами. Приміром, саме США вибирали, які саме товари будуть імпортовані в постраждалі держави. Це стосувалося не тільки продовольства, але і засобів виробництва, верстатів, сировини та обладнання. У ряді випадків подібний вибір опинявся не найбільш оптимальним з точки зору європейців, однак загальні переваги участі в програмі були значно вище.

Країни Східної Європи не потрапили під вплив плану Маршалла, оскільки керівництво СРСР, побоюючись за свої інтереси, наполягло на тому, щоб східноєвропейські держави не подавали заявки на участь у програмі відновлення. Що стосується самого СРСР, то він не підходив під критерії плану Маршалла з чисто формальної точки зору, так як не заявляв про наявний дефіциті.

За перші три роки реалізації плану США перевели в Європу більше 13 мільярдів доларів, при цьому близько 20% цієї суми отримала Великобританія.

Результати плану Маршалла виявилися досить ефективні: економіка Європи отримала потужний поштовх, що дозволив швидко відправитися від війни, вплив СРСР було знижено, а середній клас виявився не тільки відновлений в довоєнних позиціях, а й добряче зміцнився, що, в кінцевому рахунку, забезпечило політичну та економічну стабільність.