Які романи є у Діккенса

Найвідоміші романи Діккенса

«Посмертні записки Піквікського клубу» - найперший роман письменника, після видання якого Діккенаса очікував запаморочливий успіх. Твір оповідає про комічної епопеї, головним героєм якої є добродушний, дивакуватий, високоморальний, безперечно чесний, беззавітно сміливий і нескінченно наївний оптиміст містер Пиквик - творець однойменного клубу. Роман по своєму сатиричному викладу життя англійського суспільства і гротескному головному героєві дуже схожий на «Дон Кіхота» Сервантеса.

Діккенс досить частот мимовільно впадав у транс, був схильний до видінь і час від часу відчував стану дежавю.

«Пригоди Олівера Твіста» - другий роман, що розповідає історію життя маленького хлопчика-сироти, вимушеного поневірятися по лондонським нетрями. На своєму шляху він зустрічається з ницістю і благородством людей з різних верств англійського суспільства. На сторінках твору зображені досить правдоподібні картини життя британського суспільства XIX століття. У цьому романі письменник виступає як гуманіст, стверджуючи силу доброго начала в людині. Щире прагнення хлопчика Олівера до чесного життя перемагає жорстоку долю, і все закінчується добре.

Наступним романом Діккенса був «Життя і пригоди Ніколаса Нікльбі», який продовжив тему знищеного дитинства. Як і «Олівер Твіст», ця казка має хороший кінець. Роман випускався невеликими частинами з березня по вересень 1839 року.
Ще до того, як був виданий останній випуск «Ніколаса Нікльбі», письменник приступає до роботи над новим проектом під назвою «Лавка старожитностей», який також видавався невеликими частинами щотижня c квітня 1840 по лютий 1841. Роман користувався великою популярністю у Великобританії і в Америці.

Відразу по закінченні публікації «Лавки старожитностей» в такому ж форматі починає виходити новий твір письменника під назвою «Барнебі Радж». Цей роман був виношеної річчю Діккенса, написати його він обіцяв ще своєму найпершому видавцеві в 1836 році, але захопився «Піквікського клубу» і відклав справу на потім.

Після цього почалося видання книг, що входять до збірки вибраних творів під загальною назвою «Різдвяні повісті», які були присвячені темі різдва і всього, що з ним пов`язано. У даний збірник включені такі твори письменника як: «Різдвяна пісня», «Дзвони», «Цвіркун за вогнищем», «Битва життя», «Гнаний людина». Всі твори входять в даний збірник написані в стилі соціальної проповіді, але в легкій художній формі.

Після подорожі до Америки Діккенс написав роман-пародію на американський спосіб життя під назвою «Мартін Чезлвіт». Багатьом заокеанським критикам і читачам не сподобалася їдка сатира письменника, вони зустріли даний твір в багнети і засудили письменника, порахувавши видання роману крайней безтактністю.

Наступний роман письменника називався «Домбі і син» став одним з кращих у творчості Діккенса. У цьому творі дуже добре прописані всі грані таланту Діккенса. Багатство фарб, нескінченна низка дивакуватих персонажів, життєвих положень і ситуацій, постійне витончене, обурення, що межує з революційним пафосом: всім цим наповнений роман «Домбі і син».

Ще одним найбільшим твором Діккенса, яке вже не містило таку кількість гумору і в чому було автобіографічним, став роман «Девід Копперфільд», що вийшов після видання «Домбі і сина». Твір має серйозну і ретельно продуману тему протесту проти нового бездушного капіталістичного суспільства і вихваляння моральних цінностей та сім`ї.

Незважаючи на те, що у своєму заповіті письменник просив не ставити йому пам`ятників, в 2012 році було прийнято рішення поставити пам`ятник на головній площі Портсмута. Пам`ятник буде відкритий 9 червня 2013, автор Мартін джеггінси.

Пізні твори

Після «Девіда Коперфілд» в романах Діккенса з`являється більше меланхолії і безвиході, гумор відходить на другий план, незаперечні в минулому цінності все частіше піддаються сумніву. До пізньої творчості письменника належать романи: «Холодний дім», «Важкі часи», «Крихітка Дорріт», «Повість про два міста», «Великі надії», останній закінчений роман «Наш спільний друг» і незакінчена детективний твір «Таємниця Едвіна Друда ».