«Гамлет»
«Гамлет» - найдовша п`єса Шекспіра і найвідоміша трагедія з усіх, коли-небудь написаних у світі. Історія про «принца датському» надихала таких великих поетів і письменників як Гете і Діккенс, Чехов і Джойс, Стоппард і Мердок. Над перекладом «Гамлета» тільки на російську мову працювали такі поети як Сумароков, Гнєдич, Пастернак. Багато видатні актори мріяли зіграти головну роль у цій п`єсі, деяким вдалося і вони назавжди вписали свої імена на цю «золоту» сторінку світової драматургії. У Росії найвідомішими акторами, які грали Гамлета на сцені, є великі дореволюційні корифеї - Павло Мочалов і Василь Качалов, зірка довоєнного МХАТу Михайло Чехов, а також не менш улюблені й імениті - Михайло Козаков, Володимир Висоцький, Інокентій Смоктуновський, Олег Янковський.
За словами творців діснеївського мультфільму «Король Лев», їх твір також є переосмисленням «Гамлета».
Ромео і Джульєтта
Трагічна історія про двох закоханих другий, за частотою постановок і екранізацій, п`єса Шекспіра. Імена головних героїв стали культурним архетипом, їх історію можна дізнатися в тисячу книг, п`єс, кінофільмах і мюзиклах. Це сама екранізують п`єса Шекспіра, більш того, вважається що саме її кінорежисери «розповідають» лише трохи рідше, ніж казку про Попелюшку.
Трагедія «Ромео і Джульєтта» лягла в основу балету Прокоф`єва, опери Гуно, увертюри Чайковського та знаменитого мюзиклу «Вестсайдська історія», музику до якого написав американський композитор Леонард Бернстайн.
«Макбет»
«Макбет» лише трохи поступається в популярності двом попереднім трагедій. Історія страшного зради, кривавих амбіцій, підлого вбивства, історія в якій панують справжні «шекспірівські пристрасті» дала світові найзнаменитішу шекспірівську злодійку - леді Макбет. У театрі з цією п`єсою пов`язано найбільше суворий, аж до того, що актори намагаються не вимовляти її назву і кажуть, що сьогодні вони грають в «Шотландської п`єсі».
«Отелло»
Історія ревнивого мавра не втрачає своєї актуальності на протязі вже більш ніж 400 років. Адже в ній порушені такі вічні теми як ревнощі, зрада, заздрість, зради. Вважається, що Шекспір був першим, хто заговорив і про таку проблему як расизм.
«Річард III»
П`єса «Річард III» відноситься до історичними хроніками, створеним великим поетом. Всього їх сім і всі вони стосуються англійської історії. До хроніками не відносять «римські» твори на сюжети з античної історії - «Юлій Цезар» і «Антоній і Клеопатра», а також вже згаданого «Макбета». «Річард III» - друга за довжиною п`єса Шекспіра, її рідко грають без скорочень. Цей твір - приклад того, як великий поет, помиляючись, здатний змінювати історію. Введений в оману твором Томаса Мора, ярого прихильника Тюдорів, Шекспір створив яскравий і великий образ людина талановитого, але нескінченно підлого, злобного і безсовісного, не гребують найнижчих вчинків, тоді як реальний Річард Йорк, згідно безлічі наукових досліджень, був повною протилежністю - мужнім , совісним, талановитим адміністратором, в якому так потребувала Англія того часу.
«Сон в літню ніч»
Легка романтична комедія з трьома пересічними сюжетними лініями - молодих закоханих Лізандра і Гермій, повелителя фей і ельфів Оберона і його дружини Титании і чотирьох афінських ремісників, які готують самодіяльну постановку до майбутнє весілля правителя Афін, Тезея і Іпполіти, цариці амазонок - одна з сімнадцяти шекспірівських творів подібного жанру. Вважається, що саме її, з усіх «легких» п`єс великого драматурга, найчастіше можна побачити на театральній сцені. Однак самої часто цитованої фразою геніального поета є рядок з іншої комедії, «Як вам це сподобається» - «Весь світ театр - у ньому жінки, чоловіки - усі актори».