ЯКІ основні форми ідеалізму

Філософію нерідко приймають на абстрактну науку, абсолютно відірвану від реальності. Не останню роль у такій оцінці зіграли різні форми філософського ідеалізму, які досі мають вагу в науковому середовищі. За багатовікову історію розвитку науки було створено безліч ідеалістичних концепцій світоустрою, але всі вони можуть бути віднесені до двох основних напрямах.

Інструкція

Поняття «ідеалізм» служить загальним позначенням для цілого ряду навчань, що існували у філософії з давніх часів. За цим терміном ховається думка про те, що дух, свідомість і мислення є первинними по відношенню до природних об`єктів і матерії в цілому. У цьому сенсі ідеалізм завжди протистояв матеріалістичним концепціям світоустрою, які стояли на протилежних позиціях.

Філософський ідеалізм ніколи не був єдиним течією. У цьому таборі досі існують два фундаментальних напрямки, звані відповідно об`єктивним і суб`єктивним ідеалізмом. Перша форма ідеалізму визнає наявність всепроникного нематеріального першооснови, яке існує незалежно від людської свідомості. Для другої форми характерно твердження, що об`єктивна реальність існує тільки в рамках індивідуальної свідомості.

Історично об`єктивного ідеалізму передували релігійні образи, поширені в стародавній культурі самих різних народів. Але закінчену форму цей напрямок одержав тільки в творах давньогрецького філософа Платона. У більш пізній час самими послідовними виразниками подібних ідеалістичних поглядів стали Лейбніц і Гегель. Суб`єктивний ідеалізм сформувався дещо пізніше об`єктивного. Його положення знайшли відображення в роботах англійських філософів Берклі та Юма.

В історії філософії відомо кілька різних варіацій двох зазначених течій в ідеалізмі. Мислителі по-різному трактували положення, що відносяться до першооснову. Одні розуміли під ним якийсь «світовий розум» або «світову волю». Інші вважали, що в основі світобудови лежить єдина і неподільна абстрактна субстанція або незбагненне логічне начало. Однією з крайніх форм суб`єктивного ідеалізму вважається соліпсизм, який стверджує, що єдиною реальністю може вважатися тільки індивідуальна свідомість.

Описані основні форми ідеалізму мають спільне коріння. До них відносяться одухотворення всього живого, яке було властиве людині з незапам`ятних часів. Інше джерело ідеалістичних поглядів криється в самому характері мислення, яке на певному етапі розвитку набуває здатності до створення абстракцій, які не мають відповідних аналогів в матеріальному світі.

Змагаючись один з одним, представники об`єктивного і суб`єктивного ідеалізму забувають про розбіжності, коли необхідно дати відсіч матеріалістичним концепціям. Для підтвердження ідеалістичних поглядів їх прихильники активно використовують не тільки весь арсенал накопичених у філософії і логіці способів докази і методів переконання. У хід йдуть і дані фундаментальної науки, деякі положення якої поки що не можуть знайти обгрунтування з позицій матеріалізму.