Що таке нейтральні води

Моря й океани, що знаходяться за межами території країн, називають також «відкритим морем». Судна, які плавають в нейтральних водах, потрапляють під законодавство тієї країни, чий прапор на них встановлений. Якщо судно залучено в кримінальну діяльність, наприклад, піратство, то будь-яка країна може втрутитися і здійснити юрисдикцію.

Звідки прийшло поняття «нейтральні води»

З юридичної точки зору поняття «нейтральні води» зобов`язане своєю появою голландському юристу Гроцию. У 1609 році була опублікована його робота під назвою «Вільне море». Коли на початку 17 століття кілька країн, включаючи Португалію та Іспанію, почали претендувати на повний контроль за всіма морями та океанами, голландці обурилися, так як це перекрило б їм можливість торгівлі з багатьма іноземними портами.

Гроцій, першопроходець в міжнародних законах, захищав право на навігацію у відкритому морі. Він наполягав на тому, щоб територія морів була вільна для всіх, і щоб кораблі могли безперешкодно плавати з одного порту в інший.

У своїх заявах Гроцій спирався на римське право і звичаї морської навігації в країнах Азії та Африки.

Межі відкритого моря

Ідея про те, що свобода пересування по морях повинна сягати до берегової лінії, так і не втілилася в реальність. Питання про те, як далеко повинні сягати внутрішні води, викликав багато суперечок. Небезпека контрабанди та військових атак спонукала країни, що межують з берегами морів і океанів, вимагати право на води, які знаходяться біля своїх берегів.

На початку 18 століття внутрішніми водами країни було прийнято вважати відстань, рівну трьом милям. Це була відстань польоту гарматного ядра.

У 1982 році була прийнята Конвенція ООН з морського права - документ, що затверджує даний стан справ. Відповідно до цієї конвенції кожна країна сама визначає ширину внутрішніх вод. Більшість країн розширило цю територію до 12 миль (22,2 км). Її прийнято називати «прилежащая зона». Близько 30 держав зберегло колишню ширину в 3 милі.

Конвенція передбачає також можливість права на виняткову економічну зону. Це морська територія шириною в 200 миль (370,4 км), всередині якої прибережна держава може здійснювати дослідження і має доступ до використання морських ресурсів. При цьому всередині такої території судна інших держав можуть вільно плавати. Не всі країни претендують на виняткову економічну зону.

Існує також поняття «суміжна зона». Її ширина складає 24 милі (44,4 км). Усередині цієї зони держава вправі зупинити судно і влаштувати перевірку, а також здійснити юрисдикцію у разі потреби, тобто, якщо порушені закони цієї країни. Водні простори, які знаходяться за межами всіх вищезазначених кордонів, вважають «відкритим морем». Їх називають також «нейтральні води».