Як правильно прописати в трудовому договорі премію

Сучасні організації видають премії кількома способами, причому далеко не всі вони є легальними. Часто преміювання у роботодавця просто ніяк не врегульоване, а грошові заохочення керівник видає на власний розсуд, жодним чином не відображаючи їх у звітності. У цьому випадку премія не є складовою частиною заробітної плати, а працівники не знають чітких критеріїв преміювання і результатів, за яких вони можуть розраховувати на отримання премії. У такій ситуації премію в трудовому договорі прописувати не потрібно, оскільки згадка про неї викличе багато запитань. Якщо ж премія видається систематично, а для її отримання необхідно досягти певних показників, то можна використовувати два способи фіксації даної виплати в трудовому договорі.

Спосіб 1: посилання на внутрішній правовий акт

Даний метод є найбільш поширеним, застосовується в компаніях з великою кількістю співробітників і розробленою системою преміювання. У цьому випадку в трудовому договорі просто згадується на можливість отримання співробітником премії, а також проставляється посилання на внутрішній правовий акт, яким врегульована система преміювання. В якості такого акта зазвичай виступає положення про оплату праці або положення про преміювання. У ньому зазвичай зафіксовані загальні для всіх працівників або груп працівників критерії отримання премії. Роботодавцю слід враховувати, що в такому випадку премія стає частиною заробітної плати, яку доведеться виплачувати, якщо співробітники забезпечать своєю працею обумовлений результат. Затримка або невиплата премії в цьому випадку буде означати невиплату заробітної плати, за що встановлюється відповідальність.

Спосіб 2: конкретні критерії преміювання в тексті договору

Цей спосіб полягає в прописуванні конкретних розмірів премії для працівника, яка може встановлюватися в твердих сумах або частках до окладу. Також прямо в договорі фіксуються критерії та умови отримання премії та інші необхідні роботодавцю параметри. Застосування даного методу характерно для невеликих фірм, індивідуальних підприємців, які не мають окремого локального акту про преміювання. У великих організаціях такий спосіб використовується рідко, єдиним винятком є встановлення особливих умов для конкретного працівника, які відрізняються від загальних положень про преміювання, зафіксованих у внутрішньому акті.