Як чують сови

Сова: особливості полювання

Сови і пугачі - не єдині птахи, видобувна собі прожиток в нічний час. Вночі полюють качки, Дрімлюги, деякі кулики, і у кожної з цих птахів, механізм, що дозволяє знаходити здобич у темряві, покладаючись не тільки на зір, налагоджений по-своєму. Качках, наприклад, допомагає нюх, а сові - гострий слух. Насправді, якби цей птах на полюванні покладалася здебільшого на зір, то вона частенько залишалася б голодною - наприклад, в безмісячні або хмарні ночі. Адже в абсолютній темряві бачити не може ніхто, навіть сова.

Експериментально доведено: сова не зможе зловити рухому в темряві видобуток, якщо не буде чути характерний для неї звук. Миша, що біжить в темній кімнаті по поверхні, що заглушає кроки, залишиться для птиці невидимою. А ось шукати їжу, орієнтуючись виключно по звуку, сова якраз може, що доводять випадки виживання в природі абсолютно сліпих сов. Також саме завдяки найгострішого слуху, сова здатна безпомилково відслідковувати переміщення мишей під снігом і легко їх ловити.

Чому ж тоді сова не полює вдень, користуючись своїм слухом? Насправді ця птиця, всупереч поширеній думці, і вдень бачить непогано. Просто вночі вона набуває деяку перевагу над своєю здобиччю, яка не так добре орієнтується в темряві. Тому вдень сова воліє відсипатися після «нічної зміни» в якомусь затишному куточку, де її не турбувати.

Відмінності слухового органу сови

Орган слуху у сови унікальний. Подібного пристрою немає ні в кого з інших птахів. За допомогою шкірних складок навколо слухового отвору сови формується подобу вушної раковини, а зростаючі особливим чином пір`я - створюють щось на зразок рупора. Притому пучки пір`я, що нагадують вушка, за які одну з різновид сов прозвали «ушастой». тут якраз не при чому. Слух підсилюють ті пір`я, які оточують «лицьовий диск» сови. Завдяки особливостям розташування цих пір`я, сова краще чує ті звуки, які лунають позаду неї. Але це не представляє для неї незручності, оскільки сова здатна повертати голову практично на 180 градусів.

Ще одна особливість «вух» сови - це їх асиметрія. Осі слухових отворів можуть розташовуватися під різними кутами і розходитися в різних напрямках, що дозволяє сові точніше вловлювати місцезнаходження джерела звуку. Саме для цього сови так забавно схиляють голову на один бік, повертаючи її під різними кутами.

Крім того, гострий слух сові забезпечує збільшена барабанна перетинка, площа якої становить приблизно 50 квадратних міліметрів. У курки, наприклад, вона в два рази менше. Барабанна перетинка сови також має опуклість у формі шатра, що ще більше підсилює її чутливість. Але зовнішня будова органів слуху - це ще не все, що робить сову ідеальним нічним мисливцем, адже навіть слухові нерви у неї набагато складніше влаштовані і краще розвинені, ніж у решти птахів.

Так що відомої метафорі «глухий, як Терера» цілком можна протиставити фразу «чує, як сова». А ось заздрити совам в цьому плані не варто: настільки гострий слух людині міг би заподіювати незручності. Людям для успішної та насиченого життя зовсім не обов`язково чути, як бігають миші під снігом!