ЯКІ антибіотики призначають при лімфаденіті

Лімфатичні вузли і судини проходять через все людське тіло, слідуючи паралельно венах і артеріях. За допомогою даної частини імунної системи фільтруються патогенні мікроорганізми. Однак потрапила в лімфу інфекція може ініціювати запальні процеси, що викликають лімфаденіт.

Інструкція

Лімфаденіт - це запалення лімфатичних вузлів інфекційної природи. Дане захворювання має яскраво виражені симптоми: підвищення температури тіла, слабкість і збільшені лімфатичні вузли, при промацуванні яких виникають больові відчуття. Тканини над вузлом червоніють і набрякають. У разі появи гнійного процесу температура піднімається до високих цифр, пропадає апетит, з`являється озноб і ломота в тілі.

Причинами лімфаденіту майже завжди стають бактеріальні збудники і продукти їх життєдіяльності. Для постановки точного діагнозу призначають загальний аналіз крові і пункцію лімфатичного вузла. У крові при лімфаденіті спостерігається картина запалення: значний лейкоцитоз, збільшення процентного вмісту паличкоядерних лейкоцитів і прискорення реакції осідання еритроцитів. Пунктат з лімфовузла беруть для визначення наявності гнійного ураження лімфатичної тканини та здійснення посіву на чутливість до антибіотиків. Зазвичай терапія захворювання проводиться із застосуванням антибіотиків.

Крім специфічної терапії призначається лікування, спрямоване на зняття інтоксикації організму і підвищення його захисних сил. Для цього проводять вітамінотерапію, фізіотерапевтичне лікування і рекомендують рясне пиття. Особливих вказівок при лімфаденіті немає - на час лихоманки слід дотримуватися постільного режиму.

Антибіотики - це основний засіб лікування лімфаденіту. Після посіву на чутливість хірург призначає антибактеріальний препарат з групи, до якої чутливий збудник. Зазвичай це ліки з останнього покоління синтетичних пеніцилінів («Цефтриаксон», «Цефазолін») або антибіотики спектру дії («Сумамед», «Азитроміцин», «Флуімуціл»). В деяких випадках, коли картина захворювання на фоні прийому одного ліки не поліпшується, лікар може додати ще один препарат з іншої групи.

Якщо консервативне лікування не допомагає, а також існує є високий ризик виникнення ускладнень, проводять невелику хірургічну операцію. Лімфатичний вузол розкривають, промивають, встановлюють дренаж і систематично зрошують операційне поле розчинами антибіотиків. Для цих цілей частіше використовуються пеніциліни («Кефзол», «Цефазолін»). Коли рана перестає «текти», дренаж видаляють і рану зашивають.

Незважаючи на те що лімфаденіт здається дріб`язковим захворюванням, не можна займатися самолікуванням і без візиту до лікаря призначати антибіотики. Краще звернутися до хірурга, щоб він провів необхідні аналізи і призначив ті препарати, які точно допоможуть.