Що таке анестетик

Інгаляційні анестетики

Більшість анестетиків використовується в процесі проведення хірургічних втручань, маніпуляцій, процедур. Інгаляційні препарати вводять в організм пацієнта через дихальну маску. Вони мають одну загальну властивість - дуже швидко видаляються через легені. Це сприяє швидкому пробудженню від наркозу і меншому пригнічення свідомості (загальмованості, сонливості) в першу добу після наркозу. До таких анестетиків відноситься закис азоту («звеселяючий газ»), галотан, десфлюрана, ізофлюран, севофлюран. Закис азоту є безбарвний газ, який не має запаху. При тривалому застосуванні закису цей анестетик знижує рівня гемоглобіну, сприяє появі неврологічних порушень, розвитку аномалій плода у вагітних жінок.

Галотан - безбарвний газ, що має солодкуватий запах, він може чинити негативний дію на печінку, тому його не слід використовувати при порушеннях функції печінки. Галотан пригнічує дію на серцево-судинну систему, тому його з обережністю слід застосовувати у хворих з серцевими патологіями. До інгаляційним анестетиків останнього покоління відносяться ізофлюран, десфлюрана, севофлюран. Вони позбавлені негативних якостей, властивих галотаном і закису азоту. Єдиним протипоказанням до їх використання є злоякісна гіпертермія.

Неінгаляційні анестетики

Неінгаляційні анестетики вводяться в організм пацієнта безпосередньо в кров (через вену). До таких препаратів відноситься «Пропофол», «Тіопентал натрію», «Каліпсол», «Оксибутират натрію». «Пропофол» - сучасний препарат, він дозволяє пацієнтові швидко прокинутися після анестезії. Єдиним протипоказанням до його застосування є алергія до даного засобу, а також до сої і курячому яйцю. Також не рекомендується використовувати цей препарат у вагітних жінок і дітей до 3-х років.

«Тіопентал натрію» протипоказаний при встановленій гіперчутливості до препарату, пацієнтам з порфірією, бронхіальною астмою. Цей препарат слід застосовувати з обережністю у хворих з артеріальною гіпертензією, сепсисом, ішемічною хворобою серця, термінальною стадією печінкової і ниркової недостатності. Анестетик «Каліпсол» слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, тяжкою артеріальною гіпертензією, аневризмою. Цей препарат в рідкісних випадках може спровокувати психоз, іноді на етапі пробудження він викликає галюцинації. Фактором ризику є швидке введення анестезії, похилий вік.

Для місцевого наркозу використовується окрема група препаратів. Сучасні місцеві анестетики («Бупівакаїн», «Ропівакаїн») вважаються відносно безпечними засобами. Основним протипоказанням до їх використання є алергія на ці препарати. З обережністю їх слід застосовувати при блокадах серця, важкої хронічної серцевої недостатності, артеріальної гіпотензії.