Корисні правила для мам
Материнство - це і радість, і труд. Багато мам деколи замислюються про те, як бути "ідеальною" для своїх дітей? Як зберігати гармонію в сімейних стосунках? Що не втомлюватися від виховання дітей і знаходити сили для чоловіка? Є прості правила, які допоможуть полегшити життя мамам з дітьми будь-якого віку.
Інструкція
Для початку переконайте себе, що ви "досить хороша мама". Ви не ідеальні, вам завжди буде, за що себе картати. Не треба гнатися за ідеалом, тим більше у спробах «переплюнути» сусідські родини і подруг. Ви просто повинні відчувати і розуміти, що все від вас залежне ви робите. Обидві крайності (як прагнення до ідеалу, так і постійне самобичування "яка я погана мати") зовсім не корисні для психіки і матері, і дітей.
Не треба приносити все своє життя в жертву своїм дітям. Таку жертву ніхто не оцінить. Гірше того: коли діти виростуть, ви будете самі їх докоряти за те, що "ви все заради них, а у відповідь невдячність". Такий жертви від вас ніхто не вимагає. Частина вашого життя повинна залишатися тільки вашою. Яка це буде частина - вирішувати вам. У вас повинні залишатися свої захоплення, хобі, друзі. Будете ви приділяти для "часу на себе" лише вечір на тиждень або це будуть кілька годин кожен день - це ваша свобода вибору. Не варто, однак, виділяти цей час за залишковим принципом: "встигну все зробити з дітьми, піду на зустріч з подругами". Ні, ваша зустріч повинна бути запланована, а як виділити на неї час - нехай думає і чоловік, а не тільки ви.
Якщо ви вийшли на роботу і проводите з малюком мало часу, покращуйте якісне наповнення цього часу. Коли ви перебуваєте з дитиною, дійсно приділіть йому увагу. Нехай це буде не весь день, а всього годину або дві ввечері. Але на ці кілька годин приберіть телефон подалі, вимкніть телевізор і забудьте про всі сторонні турботи. Повірте, дитина обов`язково оцінить вашу включеність. Так проводити час з ним набагато цікавіше і корисніше, ніж весь день просто знаходиться поруч, але думками бути зовсім в іншому місці.
Не варто завантажувати дитину величезною кількістю гуртків, секцій та розвиваючих занять. Вибирайте обдумано саме те, що піде на користь розвитку вашої дитини. Не треба просто займати весь день цими заняттями. Самостійні ігри вдома, просто спілкування з дітьми на дитячому майданчику теж вельми необхідні для гармонійного розвитку малюка.
Не забувайте про чоловіка. Незалежно від віку дитини, є частина сімейного життя, яка не має до них відношення - подружні стосунки. Обов`язково знаходите час одне для одного. Не варто, однак, сприймати цей час як "відпочинок від дітей". Це не зовсім здорове відношення до власних дітей. Зрозуміло, що всі ми часом втомлюємося від власних дітей. Але якщо ви фіксуєте свою увагу на втоми, не дивуйтеся, що незабаром і діти почнуть сприймати себе як вашу тягар, щось зайве в сім`ї.
Ваш час з чоловіком - це час насолодитися вашим спілкуванням, згадати, чому ви любите один одного-і, звичайно, це час, щоб зайнятися сексом. Варто відзначити, що мода останнього часу на спільний сон дітей з батьками якраз вносить дисгармонію у стосунки подружжя. Одна справа, коли мова йде про дитинку, якого необхідно годувати грудьми вночі. Зовсім інша - коли дитині скоро в школу, а він все ще в подружнього ліжка. І мова тут не тільки про те, що дитина в подружнього ліжка не дає там займатися сексом. Дійсно, в квартирі можна знайти багато інших цікавих місць для цього. Просто іноді дитина в подружньому ліжку починає витісняти звідти чоловіка, причому і фізично, і психологічно, займаючи його місце поряд з жінкою. Як і завжди, не варто впадати в крайнощі: дитина повинна спати виключно в своєму ліжку або нехай спить з нами, поки не захоче сам піти. Ситуації різні. Аналізуйте своє сімейне життя з позиції не тільки, як краще буде для дитини, а й щоб усім було комфортно, тобто і вам, і чоловікові теж.
Несіть відповідальність за свою сім`ю. Пам`ятайте, що ви встановлюєте правила, межі для дітей і даєте їм свободу там, де це можливо. Це ви приймаєте рішення, а не діти або порадники. За наслідки прийнятих рішень відповідати теж вам. Але так ви будете відчувати, що ситуація підконтрольна вашим зусиллям, а не розвивається стихійно в незрозумілому напрямку.