ЯКЩО дитина не такий, як усі :: Діти

Якщо ви дізналися, що ваша дитина відрізняється від своїх однолітків, як фізично, так і психологічно, не варто відразу впадати в паніку. Можливо, що це тимчасове явище, але якщо ж дитині поставлений серйозний діагноз, варто задуматися про його подальшому розвитку і вихованні.

Фізичні чи психічні проблеми дитини приносять страждання батькам і змушують зробити важкий, але оптимальний вибір.

Інтернат

Ніхто не має права засуджувати батьків за відмову від дитини, яка ніколи не зможе жити нормальним життям серед людей. Коли малюки народжуються з синдромом Дауна або ДЦП, співробітники пологового будинку самі пропонують написати від них відмову, адже не кожен впорається з даною проблемою самостійно.

Іноді захворювання дитини проявляється набагато пізніше, він починає відставати в розвитку і фізично деградувати. Можуть з`являтися ознаки аутизму, а в результаті травми дитина може стати інвалідом.

Вирішенням багатьох батьків стає приміщення малюка в спеціальний інтернат. В цьому немає нічого поганого. Деякі мають можливість присвятити своє життя хворій дитині, адже потрібно мати на це сили, здоров`я, фінансову можливість, час для постійного нагляду і забезпечення належного медичного обслуговування.

Домашнє виховання

Якщо батьки взяли на себе обов`язок по вихованню дитини-інваліда, в першу чергу, у них повинна бути фінансова база для здійснення цього кроку, адже такій дитині потрібно набагато більше, ніж звичайному. Один з батьків повинен піти з роботи і доглядати за дитиною, возити його по лікарях і витрачати багато грошей на консультації, ліки, проведення процедур. І, цілком можливо, все це буде марно, доведеться піклуватися про дитину все життя.

Коли батьки це розуміють і приймають можливий несприятливий розвиток подій, їм доведеться зустріти негативне ставлення до їх вчинку, осуд і нерозуміння. Краще припиняти відразу такі розмови, відповідаючи, що це ваша дитина, ви його любите і зробите все можливе, щоб скрасити йому життя.

Після постановки діагнозу потрібно зібрати про нього будь-які відомості з інтернету, книг, звернутися до кращих фахівців. Також можна познайомитися з сім`ями, які виховують дітей з таким же діагнозом, а поспілкувавшись з ними, ділитися досвідом або почерпнути щось корисне для себе.

Можна спробувати віддати малюка з легкою формою інвалідності в звичайне дошкільний заклад або навіть школу. Для дітей з більш серйозними формами захворювання існують корекційні дитячі сади і школи. Навчання вдома передбачено для дітей з проблемами опорно-рухової системи.

Слабочуючих або слабовидящим дітям краще займатися в спеціальному інтернаті, де їм допоможуть адаптуватися до зовнішнього світу. Не варто забувати, що необхідно давати можливість дитині розвивати свої інтереси.