Усе найцікавіше про спаржі

Раніше страви з спаржі могли собі дозволити тільки багаті верстви населення - фараони, імператори, патриції. Пізніше - французькі королі, італійські єпископи. Її постійно вживали в їжу, поки в середні віки кількість врожаю різко не скоротилась. Мистецтво догляду за спаржії поступово забулося. І тільки напередодні Ренесансу, завдяки хрестоносцям, овоч знову стали вирощувати і вживати.

Чим корисна спаржа

Спаржа лідер за поживними і цілющими властивостями. Саме з спаржі була отримана корисна для організму людини амінокислота аспарагін. Вона має сечогінну дію, виводить шлаки з організму. Рослина надає благотворний вплив на роботу серця, кровоносні судини, кров`яний тиск.

Зелені пагони багаті великою кількістю мікроелементів. Це цинк, сірка, калій, залізо. А вітаіна С в спаржі стільки ж, скільки його знаходиться в буряках, патисон, фасоле. Кількість каротину таке ж, як у моркві і зеленому горошку.

Спаржа як лікувальний засіб

Благодрая своєму корисного складу овоч був так затребуваний стародавніми лікарями. У першу чергу його використовували як ліки проти хвороб, а вже потім як харчовий продукт. Наприклад, у Китаї спаржу призначали при кашлі. Також їй лікували нариви і чоловіче безпліддя. Вважалося, що спаржа покращує качетве сперми.

Єгиптяни лікували хвороби печінки і нирок. У Римі жителі носили амулети з зображення цієї рослини і вважали його, мало не панацеєю від багатьох захворювань. Калій покращує роботу нирок. Цинк сприятливо впливає на з`єднувальні тканини. Також до складу рослини входять вітаміни групи Б, вітамін А, білки і вуглеводи.

До складу спаржі входить фолієва кислота, ефективна при вроджених вадах серця. Також фолієва кислота допомагає відновити організм після стресів і перевтоми. Покращує кровообіг магній і залізо. А кальцій і фосфор є незамінними компонентами в утворенні кісткової тканини.

Як приготувати спаржу

У кулінарії найчастіше використовують зелену, білу і фіолетову спаржу. При цьому для зростання білої спаржі абсолютно не потрібне світло, у зв`язку з чим в її клітинах відсутня хлорофіл. Цікаво й те, що спаржа є близьким родичем часнику та цибулі.

Самий популярний і простий спосіб приготування цього овоча - зв`язати пагони разом і помістити у вузьку каструлю з киплячою водою так, щоб стебла знаходилися у воді, а головки над нею. Приготована таким способом спаржа подається, як правило, з голландським соусом.