Що таке кліше

Кліше - слово французького походження, яке спочатку означало рельєфне зображення, виготовлене на якому-небудь твердому матеріалі для отримання поліграфічного відбитка. Це значення використовується і до цього дня. Але для більшості людей більш звичним стало друге значення слова «кліше». Цим терміном прийнято позначати вираз, яке втратило свою образність, побите і затерте від постійного вживання.
Що таке кліше

Які бувають кліше

До поняття «кліше» дуже близькі такі явища мови, як штампи і канцеляризми. Часом їх також відносять до кліше.

Канцеляризми - це усталені звороти, властиві офіційно-діловому стилю: «на підставі вищевикладеного», «внаслідок проведених заходів» і т.д. У ділових паперах вони більш ніж доречні. Але якщо такі обороти переносяться в мову неофіційну, не так важливо, усну або письмову, то виглядає це громіздко і безглуздо, мова стає «мертвою», позбавленої живої емоційності та образності.




Штампи набули широкого поширення з появою періодичної преси. Журналістам зручно було не створювати кожен раз літературний шедевр, а використовувати раз за разом у своїх статтях стійкі вирази, такі як «за повідомленнями офіційних джерел», «ні для кого не секрет» та ін. З іронією згадуються сьогодні штампи, що прийшли з радянських часів : «засіки Батьківщини», «з почуттям глибокого задоволення» та ін. Штампи знеособлюють мова, роблять її тьмяною і невиразною.

Власне кліше - це мовні звороти, стійкі сполучення слів, прийняті до вживання серед носіїв мови. Спочатку багато хто з них несли в собі яскравий і точний образ, наприклад, «сталевий птах», «цариця полів», Але в результаті частого вживання образ цей потьмянів, перестав викликати які-небудь асоціації.

Мова, наповнена кліше, нагадує скарбничку з мідяками: начебто, сказано більш, ніж достатньо, все це звучить, гримить, але цінності у висловлюваннях дуже мало.

Трохи про користь кліше

Але говорити про те, що хороша, грамотна мова - це мова, вільна від кліше і штампів, теж не зовсім вірно. Ці вирази можуть послужити і добру службу при правильному їх застосуванні та уместном вживанні.

Наприклад, звично і нормально вітати один одного словами «Здрастуйте!» Або «Добрий день!», А не винаходити кожного разу нове привітання індивідуально для кожного зустрінутого людини. А адже ці фрази, як і інші стійкі вирази, фразеологізми, що вживаються в мові - це теж кліше! Кліше робить нашу мову простою і зручною, дозволяє не замислюватися про те, що необхідно сказати в стандартних ситуаціях спілкування.

Хорошу службу служать кліше і при вивченні іноземної мови: запам`ятавши належні нагоди стійкі вирази, іноземець може значно збагатити і урізноманітнити свою промову на чужому для нього мовою.

Незамінні кліше, як вже було сказано, і в діловій, офіційній письмовій мові, і в наукових працях. Зайва образність цим стилям ні до чого, смішно порівнювати діловий лист і літературний шедевр епістолярного жанру. Головне завдання ділового та наукового стилю - донести необхідну інформацію в коректній формі, і кліше, характерні для ділового чи наукового стилю, допомагають це зробити, структурируя текст, допомагаючи зберегти послідовність розповіді. Але навіть у тут зловживати кліше не варто.

Коли кліше недоречні

А ось в літературному творі кліше - безперечне зло. Чим частіше їх використовує автор, тим більше жалюгідне враження справляє його творіння. Цінність літературного твору багато в чому визначається новизною і неординарністю образів, а кліше створює прямо протилежний ефект.

В усному мовленні абсолютно уникати кліше неможливо. Але все ж треба намагатися урізноманітнити своє мовлення, вчитися доносити свої думки, емоції до співрозмовника в більш свіжої формі - це допоможе стати приємним і цікавим у спілкуванні.


Переглядів: 3423

Увага, тільки СЬОГОДНІ!