Які існують чарівні слова

«Чорна магія» слів

Дивуватися тут абсолютно нічому: підросла чоловік всього-на-всього слухняно виконує мамине вказівка - померти / скиснути / провалитися, і його «деруть» ті самі «чорти». Звичайно, про ці бездумно кинутих словах вже ніхто не пам`ятає і не надає їм значення, але програма, запущена в дитинстві, працює. У психології цей процес так і називається - негативна програма або негативний сценарій. Маги це явище називають прокляттям, а алкоголізм, наркоманію і психічні розлади пояснюють впливом «демонів».

Найчастіше люди мають так званим зовнішнім локусом контролю, тобто схильні шукати причини всіх бід в зовнішніх обставинах, таких як дії інших людей, «демонів», погоди, уряду чи чого завгодно ще. Тому мільйони сумних історій оповідають про те, як безутішні матері / дружини роками безуспішно борються з проблемою близької людини: ллють сльози, скандалять, кодують, ходять до «бабок», ставлять свічки перед іконами і т.д., і т.п. А замість цього часто найкращими ліками від недуги могло б стати чарівне слово «пробач», сказане людиною, «наслати прокляття». А якщо він додасть до вибачень щире побажання добра, «магічний ефект» може виявитися набагато більше.

Але, зрозуміло, не все так просто, як хотілося б. Ніякої магії в словах, сказаних формально, не буде. В даному випадку, щоб слова знайшли чарівну силу зцілення, необхідне усвідомлення джерела проблеми самим стражденним і щире визнання провини і каяття з боку поставив негативну програму. І якщо для усвідомлення залежним першопричини проблеми необхідна тривала робота з психологом, то для визнання провини його родичами їм необхідно проробити титанічну роботу над собою з подолання власних захисних механізмів, які навперебій кричать: «Цього не було!», «Я ніколи не бажала зла своєму дитині! »,« Я хороша мати! »,« Це дурниця, цього не може бути! »,« Ти все не так зрозумів! »і так далі.

Цікаво, що слово «брань» походить від церковнослов`янського «боронь», що означає «боротьба», а «лайка» на давньослов`янське означало «насмішка».

Не варто думати, що тільки безпосереднє побажання зла може привести до негативних наслідків. Коли одна людина називає іншого яким-небудь визначенням у формі «Ти поганий / дурний / нечупара / негідник», така формула не просто спонукає до поведінки в заданому ключі, але стає ніби ім`ям власним для людини, «нареченого» таким чином, а від власного імені позбутися майже неможливо. На щастя, тут є і зворотна сторона: якщо ім`ям стає «красуня», «розумниця», «майстриня» і т.д., це створить позитивну програму, але все-таки зовнішню, штучну програму, а це вже обмеження особистості заданими рамками . Чи вважати такі програми чарами? Безумовно. Інше питання - добре чи це чари?

Доброго чарівництво

Щоб не стикатися з руйнівними наслідками власних необдуманих слів, люди давним-давно винайшли релігійні та етичні норми. Задовго до апостола Іоанна, який проголосив «На початку було слово», індійські мудреці розробили раджа-йогу, перші два ступені якої припускають практику чистоти помислів і чистоти слів. А для людей, не надто обтяжених духовними практиками, існує звичайна ввічливість - тисячоліттями перевірений ритуал спілкування, що припускає, зокрема проголошення «чарівних слів», які явно чи неявно несуть позитивні побажання співрозмовника.

Слово «ввічливість» походить від давньоруського «вежа», що означає знаючий, знаючий. Звідси - прямий зв`язок між знанням і благожеланія.

Так, найпростіше привітання «здрастуйте» містить в собі побажання здоров`я-«спасибі» (від «спаси Бог») - це як би звернення до Всевишнього з проханням про спасіння душі благодарімого, а «дякую» вже означає, що сам вдячності хоча б подумки має намір надати благодарімому відповідну «люб`язність» («подарувати» щось благе, проявити «любов»). А «будь ласка» - це звернення з проханням «просимо» чим-небудь, т. Е. «Обдарувати», «нагородити».

Ну а всі слова у всіх мовах, що мають у складі слово «Бог», мають виключно позитивним змістом. Тут і російські «багатий», «богатир», «убогий», і польське zboze (що означає «хліб в зерні»), і чеське zbozi («стан»), і древнеиндийское bhagas («надбання», «щастя»), і навіть авестійське ba? a («пан») і безліч інших прикладів.