ЧОМУ в СРСР почався застій

Терміном «застій» прийнято називати період, що охоплює в історії СРСР два з невеликим десятиліття - з моменту приходу до влади Л. І. Брежнєва в 1964 році і до січневого пленуму КПРС 1987, після якого в країні почалися масштабні реформи. Вважається, що вперше цей термін був застосований М. С. Горбачовим в його політичній доповіді XXVII з`їзду КПРС. У ньому він говорив про те, що в соціальному і економічному житті суспільства почали проступати застійні явища.

Позитивні явища епохи застою

Однозначного трактування даний термін не має, так як в цей період в СРСР відбувалися як негативні, так і позитивні явища. На думку істориків, в період застою Радянський Союз досяг найвищої точки свого розвитку. Саме в цей період будувалися нові і активно розвивалися існуючі міста, йшло освоєння космосу, військова промисловість була однією з найпотужніших у світі, було досягнуто багато успіхів у культурній та соціальній сфері, спорті. Істотно зросла добробут радянських громадян, які з упевненістю дивилися в завтрашній день.

У соціальній сфері все було відносно благополучно, добробут громадян росло. Незважаючи на негативні явища в економіці і дефіцит товарів народного споживання, багато людей могли купити хороший автомобіль, якісні і досить дорогі речі і поліпшити свої умови. Зростання кількості людей бідних завдяки невеликим цінами на продовольство був помітний не сильно. В цілому життя середньостатистичного радянського громадянина була досить забезпеченою і стабільною.

Застій економіки і його наслідки

Незважаючи на таку стабільність, економіка СРСР в період застою практично припинила свій розвиток. Світовий нафтовий бум 1970-х років дозволив керівництву Радянського Союзу отримувати прибуток просто від продажу нафти без розвитку економічної сфери. Сама по собі економіка розвиватися не могла, були потрібні реформи, якими в силу стабільності, що настала ніхто не займався. Тому період застою багато дослідників називають - «затишшям перед бурею».

Зупинка економічного розвитку погано відбилася на всіх галузях промисловості і виробництва, крім військового сектора. Найсильніше відсутність реформ вдарило по народному господарству. Проведена аграрна реформа відома своїми студентськими «поїздками на картоплю» привела зростання безробіття серед селян та збільшенню відсотка зіпсованого при зборі врожаю. Народ став виїжджати з збиткових радгоспів і колгоспів у міста, в країні поступово наростав дефіцит продовольства. Застій в економіці особливо сильно вплинув на традиційно живуть сільським господарством і видобувною промисловістю регіони, такі як Казахстан, Україна та ін.

За весь двадцятирічний період застою не відбувалося жодних змін і в адміністративно-управлінському апараті. Після занадто частих хрущовських перестановок і реформ Брежнєв вирішив не займатися реорганізацією політичної структури СРСР, зробивши всі партійні посади практично довічними. Всі сфери життя контролювалися партією, істотно зросла всередині і зовнішньополітична роль КДБ, відбулася повна консервація політичного режиму.

З падінням цін на нафту оголилися всі застійні явища, що відбувалися в економіці СРСР. За період стабільності економіка країни перетворилася на відстаючу не спроможну підтримувати держава своїми силами сферу, що призвело до початку важкої епохи перебудови.