Відмінні ознаки офіційно-ділового стилю тексту

Навіщо потрібен офіційно-діловий стиль при листуванні

Офіційно-діловий стиль тексту - один з функціональних підтипів російської мови, який використовується тільки в одному конкретному випадку - при веденні ділової переписки у сфері соціально-правових відносин. Він реалізується в економіці, законотворчості, управлінської та економічної діяльності. У письмовому вигляді його зразок називається документом і може, по суті, бути і листом, та наказом, і нормативним актом.

Ділові документи в будь-який момент можуть бути пред`явлені до суду як докази, оскільки вони, в силу своєї специфіки, мають юридичну силу.

Такий документ має юридичну значимістю, його укладач діє, як правило, не в якості приватної особи, а є повноважним представником організації. Тому до будь-якого офіційно-діловому тексту пред`являються підвищені вимоги, що дозволяють виключити двозначність і неоднозначність тлумачення. Також текст повинен бути точний комунікативно і адекватно відображати дійсність і ті думки, які автор викладає.

Основні особливості офіційно-ділового стилю

Основною особливістю офіційно-ділового спілкування є стандартизація використовуваних фразеологічних зворотів, саме з її допомогою забезпечується комунікативна точність, надає будь-якому документу юридичну силу. Ці стандартні фрази дозволяють виключати неоднозначність тлумачення, тому в таких документах цілком допускається неодноразове повторення одних і тих же слів, назв і термінів.

Офіційно-діловий документ обов`язково повинен мати реквізити - вихідні дані, причому до їх розташування на сторінці також пред`являються специфічні вимоги.

Текст, складений в цьому стилі, підкреслено логічний і беземоціонален. Він повинен бути гранично інформативним, тому думки мають строгі формулювання, а сам виклад ситуації має бути стриманим, з використанням стилістично нейтральних слів і виразів. Виключається використання будь-яких словосполучень, несучих емоційне навантаження, виразів, уживаних у просторіччі, і тим більше сленгу.

Для виключення неоднозначності в діловому документі не вживаються особисто-вказівні займенники («він», «вона», «вони»), оскільки в контексті з двома іменниками того ж роду може з`явитися неоднозначність тлумачення або протиріччя. Як наслідок обов`язкової умови логічності та аргументованості, в діловому тексті при написанні вживаються складнопідрядні речення з великою кількістю спілок, передавальних логіку відносин. Наприклад, використовуються не часто вживані в звичайному житті конструкції, що включають союзи типу: «внаслідок того що», «на предмет чого».