ЩО таке постмодернізм

Постмодермнізм - напрям у філософії та мистецтві другої половини 20 століття. Постмодерн характеризується своєю атипової, у порівнянні з попередніми йому стадіями і явищами в розумовій та культурного життя соціуму.

Цікаво, що постмодернізм позиціонує себе дистанціюється як від класичної, так і від некласичної традицій, являючи собою, скоріше, постсучасність або постнекласичної.

З історії терміна

Вважається, що зародження постмодернізму довелося на 60-70-ті роки ХХ століття. Він виникає як логічна реакція на кризу ідей епохи модерну. Поштовхом також послужила так звана «смерть» супероснованій: Бога (Ніцше), автора (Барт), людини (гуманітарності).

Сам же термін вперше був ужитий в епоху Першої світової війни у праці Р. Панвіца 1917года, іменованому «Криза європейської культури». Пізніше, в 1934 році, термін був підхоплений літературознавцем Ф. де Оніс в роботі по антології іспанської та латиноамериканської поезії. Оніс використовував термін в контексті відповідної реакції на принципи модернізму. Однак поняттю примудрилися надати навіть общекультурологіческій сенс, як символу закінчення західного панування в релігії, а також культурі (Арнольд Тойнбі «Розуміння історії»).

Отже, постмодернізм з`явився на противагу модернізму, доступному і зрозумілому лише обраним представникам соціуму. Простіше кажучи, втілюючи все в горезвісну, ігрову форму, постмодернізм домагається нівелювання відмінностей масового й елітарного, чи то пак скидає еліту в маси.

Філософський постмодернізм

Постмодернізм у філософії характеризується яскраво вираженим тяжінням ні до наукового аспекту, а до мистецтва. Філософська концепція не просто починає займати маргінальні позиції по-відношенню до всього науковому, вона демонструє тотальний концептуальний хаос.

«Оновлена філософія» бентежить своїм усезаперечення. Згідно філософії постмодернізму абсурдна сама ідея об`єктивності та достовірності. Саме з цієї причини постмодернізм сприймається маргінальним і ірраціональним дискурсом, за яким, як правило, нічого не варто.

За Бодрійяру класична естетика грунтувалася на таких фундаментальних засадах, як: освіченість, незаперечна справжність і достовірність, а також трансцендентність і сформована система цінностей. Суб`єкт тотожний творцеві, він - джерело уяви і «воплотитель» ідеї. Суть постмодернізму ж в естетиці симулякра («копія, яка не має оригіналу в реальній дійсності»). Йому властива штучність і поверховість, антііерархічность і відсутність яких би то не було глибинних підтекстів.

Постмодернізм у мистецтві

У відношенні мистецтва відзначається деяка двоїстість. З одного боку простежується явна втрата художніх традицій, виключає будь-яку спадкоємність. З іншого ж боку, на обличчя непідробна взаємозв`язок з модою, культурою кіно і комерційної графікою. Єдиною і незаперечною цінністю затверджена свобода художника, абсолютна і нічим не обмежена.